Про його смерть повідомила Рівненська обласна організація Національної спілки письменників України.
Остання творча робота — з лікарняного ліжка
Незадовго до смерті, перебуваючи на лікуванні у Центральній міській лікарні Рівного, Олександр Берестяний встиг презентувати свою останню поетичну роботу — поему «ПЛАНЕТА Чуб СТ-16», присвячену Степану Чубенку, школяреві з Краматорська, якого у 2014 році жорстоко вбили бойовики так званої «ДНР» через його проукраїнські переконання.
«Життя — це дорога, на якій ми щодня щось здобуваємо і когось втрачаємо… Сьогодні після важкої хвороби відійшов за межу Вічності наш колега, поет, журналіст, громадський діяч Олександр Берестяний», — йдеться в офіційному повідомленні письменницької спілки.
Життєвий шлях і творчість
Олександр Берестяний народився 11 серпня 1954 року в місті Охотськ (Хабаровський край, РФ), однак дитинство провів у Житомирі, де й почав писати вірші. Там він відвідував літературну студію під керівництвом знаного поета та перекладача Бориса Тена.
Згодом навчався у Рівному, в Українському інституті інженерів водного господарства. Його професійний шлях охоплював різні сфери — від будівництва до журналістики та зв’язків із громадськістю.
У Рівному Олександр Берестяний здобув широку повагу як ведучий авторських програм на місцевому телебаченні, активний член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. За свій внесок у розвиток українського слова був удостоєний Диплому та Почесного знаку НСЖУ.
Літературний спадок
До творчого доробку Олександра Берестяного входять:
поетичні збірки: «Абетка почуттів», «З чиєїсь легкої руки», «Ще не вечір», «Схвильований світ»;
історико-краєзнавча праця «РІВНЕ. РІВНОправність століть»;
збірка легенд «50 легенд Погорини»;
остання поема «ПЛАНЕТА Чуб СТ-16».
Також він долучився до видання колективних збірників: «Майдан. Війна», «Революція гідності», «Наше слово — меч духовний».
