– Ми часто запитуємо думку людей з того чи іншого питання, – каже Людмила, яка здобуває фах журналіста на першому курсі Острозької академії. – Вони відповідають нам з огляду на свій досвід, розуміння, світосприйняття. А що б нам могли розповісти ті, хто німими сторожами змушені спостерігати всі реалії нашого життя, – пам’ятники? А що, коли взяти у котрогось з них інтерв’ю? Я вирішила звернутись до одного з найвідоміших пам’ятників славного міста Рівне – пам’ятника генієві українського народу, захисникові народного слова та думки Тарасові Григоровичу Шевченку. А надихнула мене на це лекція доктора філологічних наук, професора Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Миколи Тимошика, який наприкінці минулого року відвідував нашу академію. Підготувати своєрідне інтерв’ю з пам’ятником – це одна з ідей, які з’явились у моєму записнику після пам’ятної лекції столичного професора. У переддень Шевченкових іменин мені вдалося втілити ще торішній задум у життя, а як саме це мені вдалося – судити вам. Сподіваюсь на зацікавлені, неоднозначні відгуки в коментарях… А головне – на те, що думки, які я вклала в уста пам’ятника Кобзареві, не залишать байдужими принаймні частину читачів.
