До пам’ятного знака Нілу Хасевичу у Рівному вшанувати відомого діяча прийшли рівненські депутати та інші мешканці нашого міста.
– Уродженець Рівненщини Ніл Хасевич прожив бурхливе та яскраве життя, залишивши свій слід в історії нашого краю. Він був борцем за українську ідею! – розповідає секретар Рівненської міської ради Андрій Грещук.
У Рівному пам’ятник митцю Нілу Хасевичу готовий до відкриття
– Хочу декілька слів сказати й про те, чого саме цей пам’ятник з’явився на вул. Директорії: справа в тім, що комісія, яка розглядала можливість встановлення пам’ятника, який переніс багатостраждальну історію, бувши розміщений і на мікрорайоні Північний, і потім на вул. Білій, шукали можливість, куди його можна встановити в більш комфортне місце. Хочу подякувати рівнянам, насамперед Галині Кульчинській (заступнику міського голови), які підказали цю прекрасну ідею розміщення пам’ятника саме тут. І сьогодні, вшановуючи пам’ять Ніла Хасевича, хочу віддати належне саме тим людям, які завжди боролись за Україну, за нашу спільну національну ідею, – додав Андрій Грещук.
Біля пам’ятника Нілу Хасевичу у Рівному завершують благоустрій
Рівненський депутат Юрій Запорожець, у свою чергу, зачитав декілька рядків з поезії відомого діяча УПА:
“Я не можу битися зброєю, але б’юся різцем і долотом.
Я, каліка, б’юся в той час,
коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять,
що така боротьба взагалі можлива…
Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває,
що українці б’ються”.
Перенесений пам’ятник Нілу Хасевичу презентували рівнянам
Довідка:
Хасевич Ніл (1905 – 1952)
Графік-еквілібрист, автор агітаційних листівок і нагород УПА
Художник, революціонер
Місце народження: с. Дюксин Костопольського повіту Волині
Народився в сім’ї диякона. В 1923 екстерном складае іспити за курс гімназії у Рівному. В 1926 – вільний слухач школи при Академії мистецтв у м. Варшаві. В 1930-33 – навчався в Варшавській Академії мистецтв. Дипломна робота “Святий Володимир”. 1927-37 – належав у Варшаві до Української студентської мистецької громади “Спокій” (31 член, 14 з яких волиняни), яка об’єднувала емігрантів з Наддніпрянської України, Галичини та Волині. 1935 – член Волинського українського об’єднання, делегат з’їзду ВУО. В 1931-44 мав 35 художніх виставок, зокрема у Львові, Празі, Берліні, Чікаго, Лос-Анджелесі. З 1940-х перебував в українському підпіллі (псевд. Бей, Зот, Старий). В 1943-52 – член Крайової референтури пропаганди на Північно-Західних українських землях, член Української головної визвольної ради. В той же час працював у редакції підпільного журналу “До зброї” що видавався політвідділом Головної команди УПА і друкувався на Волині. Автор ескізів усіх нагород УПА та УГВР. Ілюстрував журнали УПА “Український перець” та “Хрiн”, створив альбоми “Волинь в боротьбі” та альбом карикатур антирадянської тематики. В 1948 – Кавалер Срібного Хреста Заслуги. В 1951-му з Москви надійшла вказівка припинити підпільну антирадянську діяльність Хасевича, тому що його гравюри попали делегатам сесії Генеральної Асамблеї ООН. 4 березня 1952 року знищений eнкаведистами – на хуторі біля села Сухівці Рівненської області. Альбом “Графіка в бункерах УПА” (Філадельфія) був виданий посмертно в Філадельфії в 1952 році.
