Науковці, які досліджують сферу інформаційних технологій, обговорили проблеми розвитку інформаційних технологій в професійній діяльності та можливості їх вирішення. Однією з проблем підготовки спеціалістів в Україні визнали невідповідність навчальної програми реальним потребам ринку праці.
— Такі конференції цікаві не так для держави, яка робить замовлення спеціалістів, як для самих студентів, які прагнуть завжди бути конкурентоспроможними на ринку праці, — розповів кандидат фізико-математичних наук, доцент, декан факультету математики і інформатики РДГУ Микола ШАХРАЙЧУК. — Справа у тім, що фірми світового рівня витрачають колосальні суми коштів для підготовки спеціалістів сфери інформаційних технологій для своїх компаній. Компанії Intel, ІВМ, Microsoft створюють спеціальні навчальні програми для підготовки спеціалістів. Якщо порівняти випускників ВНЗів зі спеціалістами, навченими на таких фірмах, то різниця буде разючою. Разом з тим близько 20 тисяч спеціалістів ІТ-сфери щороку готують в Україні. На їх підготовку держава витрачає один мільярд гривень, свідчать дані Асоціації “ІТ-Україна”. Уникнути даремного вкладання грошей у спеціалістів, які не зовсім відповідають потребам ринку праці, вдасться лише після корекції навчальних планів. Між тим витримувати конкуренцію випускникам вишів допомагає вміння швидко вникати у специфіку роботи на практиці. Наші випускники сьогодні співпрацюють із канадськими та німецькими фірмами. Інколи ІТ-спеціалісти здобувають й економічну освіту, яка вдало доповнює вже здобуті знання.
— Потреба у спеціалістах ІТ-сфери з кожним роком тільки зростатиме, адже цього потребує стрімкий розвиток інформаційних технологій, — зауважив організатор конференції, кандидат педагогічних наук, доцент Ігор ВОЙТОВИЧ. — Якщо зважати на те, що у XX столітті лише один раз Нобелівську премію з фізики присвоїли у сфері комп’ютерних технологій, то на початку XXI цією премією відзначили вже п’ять разів. Серед вагомих відкриттів стали: розробки в напівпровідниковій техніці та в галузі інтегральних схем, відкриття передачі світла оптоволоконними лініями, винахід напівпровідникової схеми для отримання зображень ПЗЗ-сенсора, експерименти з двовимірним матеріалом графеном.
Тобто, сьогодні назріла потреба впровадити у ВНЗ “комп’ютерну фізику”. Зокрема знання параметрів та потужностей техніки просто необхідні при комплектуванні комп’ютерних класів та навіть при виборі техніки для виконання певних завдань.
Серед проблем підготовки ІТ-спеціалістів визнали й мовний бар’єр, адже більшість електронних джерел інформації доступні англійською мовою, — зазначила у своїй доповіді учасниця науково-практичної конференції аспірантка РДГУ Наталія ПОЛЮХОВИЧ.
Студент магістратури Сергій ЧЕБ, який прибув до Рівного із Луцька, здобуває фах інженера педагога-дослідника в галузі комп’ютерних технологій. Майбутній фахівець планує вступати до аспірантури, щоб продовжити наукові дослідження, з якими завітав на конференцію.
Однак його одногрупник Павло САВАРИН відвідує наукові конференції для знайомства із практичними сторонами новинок у комп’ютерних технологіях, щоб впроваджувати їх у житті.
Майбутня вчителька музики Тетяна ГЛУШКО з Кривого Рогу переконана, що у її професійній діяльності комп’ютерні технології вкрай необхідні. Тетяна, поєднуючи, навчання і викладання музики у одній із криворізьких шкіл, з досвіду знає, що прикладні програми допомагають провести урок значно цікавіше, подати учням більше інформації.
Між тим учасники конференції переконані, що подібні заходи дозволяють не лише дослідити практичні сторони навчання, а й виявити їх недоліки, щоб у подальшому удосконалити систему підготовки фахівців з інформаційних технологій відповідно до реалій часу.
