У вітчизняному науковому середовищі з’явилася нова праця, присвячена аналізу однієї з ключових сфер діяльності Національної поліції України — міжнародному співробітництву. Монографія «Здійснення міжнародного співробітництва Національною поліцією України: адміністративно-правові засади», видана авторитетним видавництвом «Юридика», була рекомендована до друку Вченою радою Науково-дослідного інституту публічного права.

Авторами монографії виступили Андрій Гаврилюк – кандидат юридичних наук, Почесний професор Балтійського науково-дослідного інституту трансформації європейського простору та Андрій Боровик – доктор юридичних наук, професор, відмінник освіти України, академік Академії адміністративно-правових наук, віце-президент з наукової роботи Науково-дослідного інституту публічного права. Вибір тематики монографії не є випадковим – зазначив під час презентації книги Андрій Гаврилюк, оскільки в реаліях сьогодення, важливість та значимість діяльності Національної поліції у напрямку забезпечення безпеки й правопорядку у суспільстві, а також захисту прав, свобод та інтересів громадян, складно переоцінити, адже саме на цей центральний орган виконавчої влади покладено ключові завдання у правоохоронній сфері нашої країни.
Разом із тим, сучасний етап розвитку суспільства призводить до виникнення нових загроз, що змушують Нацполіцію адаптуватися та трансформувати свою діяльність, використовуючи сучасні технології, методи розслідування та превентивні заходи. Все це вимагає розширення діяльності поліції, зокрема у частині міжнародного співробітництва. Зазначене пояснюється тим, що в умовах глобалізації та розвитку технологій злочинні угруповання діють на міжнародному рівні, що вимагає від поліції тісно взаємодіяти з іноземними партнерами, міжнародними організаціями та спеціалізованими структурами безпеки.

Академік Боровик зазначив, що в процесі своєї діяльності Національна поліція співпрацює з Інтерполом, Європолом, ООН, правоохоронними органами інших країн, а також бере участь у міжнародних навчаннях, обміні досвідом та інформацією. Така співпраця дозволяє швидко реагувати на нові виклики, вдосконалювати професійну підготовку поліцейських, запроваджувати найкращі світові практики у сфері забезпечення правопорядку та безпеки. А відтак, зазначене вище вимагає створення ефективної та дієвої системи адміністративно-правових засад міжнародного співробітництва за участі Національної поліції.
У монографії наведено теоретичне узагальнення та нове розв’язання наукового завдання, яке полягало у тому, щоб розкрити сутність і узагальнити особливості адміністративно-правових засад міжнародного співробітництва за участі Національної поліції, і на цій основі опрацювати пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення адміністративно-правового механізму організації і здійснення міжнародного співробітництва досліджуваними суб’єктами.


