Батьки, діти яких навчаються в елітному закладі, пишаються цим. І часто – не через знання, а з огляду на статус. Кореспондент “ОГО” дізнавалась: а чим же відрізняється елітний заклад від звичайної загальноосвітньої школи? І що є визначальним фактором для навчання в елітній школі — матеріальне становище батьків чи здібності дитини?
— Рівень освітніх послуг у місті досить високий, і, мабуть, тому у нас немає жодного приватного навчального закладу. Вони просто не витримують конкуренції. Адже для того, щоб відкрити приватний навчальний заклад, треба мати власні матеріальні потужності (приміщення), які б відповідали санітарним нормам, повну забезпеченість матеріалами для повноцінного навчального процесу, — пояснює начальник управління освіти Рівненського міськвиконкому Віталій НОВАК. — Однак кожен навчальний заклад, окрім навчальної програми, може надавати додаткові платні послуги. Це можуть бути вивчення іноземних мов, хореографія, риторика, драматургія, логічні ігри. Такими послугами вигідніше користуватися, аніж, наприклад, звертатися до репетиторів. Воно й зрозуміло, адже плата за них нараховується за державними розцінками.
Є у нас й елітні навчальні заклади. Це установи, у навчальних планах яких передбачено більше годин на викладання предметів державного мінімуму, а також предметів інших галузей. Вступ до елітних закладів відбувається на конкурсній основі. Вони не закріплені за певним районом, як масові школи. Крім того, всі елітні заклади зобов’язані мати угоду про співпрацю з ВНЗами України. У них працюють штатні працівники, яких немає в інших навчальних закладах, такі, наприклад, як завідувач кафедрою, заступник директора з науково-методичної роботи. Окремі ставки отримують ті, хто працює з учнями, які займаються у Малій академії наук.
За словами Віталія Новака, обираючи навчальний заклад для своєї дитини, чимало батьків керуються власними амбіціями. Мовляв, навчатися в елітному закладі — модно. При цьому багато хто забуває про бажання самої дитини, її стан здоров’я, здібності, врешті-решт. Навчатися за посиленими програмами під силу не кожній дитині. І тут починається тяганина з репетиторами, додаткові заняття з вчителями у школі. Процес навчання перестає приносити задоволення і самій дитині, і батькам, які витрачають на це багато часу, нервів і грошей. Тому, перш за все, радить педагог, треба співвідносити здібності й задатки дитини з можливостями її навчання в елітному закладі.
![]()

