Припущення про те, що Ігор міг у такий спосіб звести рахунки з життям заперечили його друзі. Вони стверджують, що “Ворон” (саме так вони його називали) ніколи не міг би наважитися на такий відчайдушний крок. Він дуже любив життя. Тим більше, що причин для цього у нього абсолютно ніяких не було.
— У понеділок близько 22-ї години вечора ми з ним зустрілися поблизу пам’ятника Шевченка, що у центрі Рівного, — розповідає друг загиблого. — Він був радісний і все жартував. Ми обговорили приїзд до нашого міста панк-рок-гурту “Цивільна оборона”. Ігор дуже хотів потрапити на їх концерт. А потім він пішов… Про трагедію ми дізнались наступного дня.
Його друзі також стверджують, що Ігор частенько полюбляв лазити на освітлювальні вежі стадіону. Чому, вони не знають, але впевнені, що це йому подобалося. Того вечора він теж поліз на одну з них. Щоправда, був не сам, а зі своєю добре знайомою людиною (ім’я її з етичних міркувань не називається). Уже на самому вершечку освітлювальної вежі він не втримався і послизнувся. Намагався вхопитися за ліхтар, але той зламався — і юнак полетів додолу… За словами друзів, того вечора він не був п’яний, ну хіба що трішки випив, наркотиків ніколи не вживав.
Лікарі “швидкої”, які прибули на місце події, змушені були констатувати лише смерть юнака, яка від отриманих травм при падінні настала миттєво.
Хоча освітлювальна вежа з усіх боків оббита залізом, а на дверях до сходинок висить замок, але його друзі, які неодноразово бачили, як юнак піднімався по ній вгору, переконані, що вилізти на вежу досить легко. Зробити це може навіть дитина!
