Максим родом із Маріуполя. У 2015 році він разом із родиною залишив рідне місто. Після переїзду до Рівного працював у сфері продажів, а згодом майже два роки жив у В’єтнамі, де працював гідом і подорожував Азією. Військового досвіду чоловік не мав.
Повномасштабне вторгнення змінило його плани. 14 березня 2022 року Максим вступив до лав Збройних Сил України. Нині сержант із позивним «Бора-Бора» служить в інженерному підрозділі 23-го інженерно-позиційного полку.
Про це інформують у Рівненській ОДА.
Від солдата до головного сержанта роти
Свою службу Максим розпочав солдатом. Поступово опановував нові навички, здобував досвід та авторитет серед побратимів і зрештою став головним сержантом роти.
Тепер його завдання пов’язані з облаштуванням позицій поблизу лінії бойового зіткнення. Від того, наскільки правильно організована робота інженерів, залежить захищеність військових, які перебувають на позиціях.
За роки служби Максим виконував завдання на Харківщині, Донеччині та Запоріжжі. Одну з найскладніших ротацій він згадує поблизу Куп’янська. Там інженери облаштовували опорні пункти приблизно за півтора кілометра від позицій противника.
Через постійну загрозу ворожих ударів і обмежене використання техніки значну частину робіт доводилося виконувати вручну.
«Війна дронів» змінила роботу інженерів
За словами Максима, від початку повномасштабної війни підходи до облаштування оборонних позицій суттєво змінилися. Війна з активним використанням безпілотників змушує робити позиції компактнішими та менш помітними.
Одна рота протягом року облаштувала близько 30 опорних пунктів. На нових ділянках фронту обсяг роботи продовжує зростати.
Пішов на допомогу пораненим
Під час одного з бойових епізодів після ураження техніки суміжного підрозділу кілька військових потребували евакуації. Максим разом із бойовим медиком вирушив їм на допомогу.
Їм довелося подолати десятки кілометрів під загрозою ворожих безпілотників. Зрештою поранених доставили до стабілізаційного пункту, де їм надали необхідну допомогу.
Серед складних завдань була й евакуація пошкодженого американського броньованого автомобіля MaxxPro. Російські військові намагалися знищити техніку за допомогою дронів, однак українським військовослужбовцям вдалося її врятувати.
«Найкраща нагорода — наша перемога»
Попри бойовий досвід і відповідальну посаду, Максим говорить, що служба потребує передусім особистого усвідомлення свого вибору.
«У Збройних Силах України треба самому мати бажання навчатися і розуміти, для чого ти тут. Особливо заради тих, хто чекає нас удома», — говорить військовий.
Маріуполь Максим не бачив із 2017 року. Проте рідне місто залишається важливою частиною його історії та особистої мотивації.
Сьогодні він продовжує службу і виконує завдання на фронті. А на запитання про те, якою могла б бути його найбажаніша нагорода, відповідає коротко:
«Для мене особисто найкраща нагорода — це наша перемога».
Читайте також: Ветеран Степанський Степан виконав символічний удар перед матчем «Верес» – «Зоря»
