Про перипетії переговорного процесу розповів на прес-конференції перший заступник голови облдержадміністрації Василь Берташ, який, насамперед, зазначив, що при врегулюванні цього питання брали до уваги те, що “Рівневоду” слід розглядати лише як цілісний майновий комплекс з усіма водозаборами, насосними станціями, комунікаціями тощо. А все це господарство виходить далеко за межі Рівного. Водозабори розташовані в Гощанському (це 30 свердловин Горбаківського та Бабинського водозаборів) і Здолбунівському (10 свердловин у Новомильську) районах. Отож цілком закономірно, що і місцеві громади так чи інакше причетні до рівненських водних проблем. А вони, як виявилося, мають давню історію.
Коли у 1984 році для спорудження водозабірних свердловин у Гощанському районі відводили землю, згідно з постановою Ради Міністрів УРСР, передбачалося спорудження п’яти шлюзів-регуляторів, щоб убезпечити місцевість від екологічного лиха. Рішення прийняли і тут же про нього забули. А вже у 1992 році чи то через безконтрольне водокористування, чи то через якісь природні катаклізми, чимало населених пунктів цієї зони опинилися у так званій депресійній воронці, коли рівень води знизився до 7 метрів, а у тріщини в землі навіть провалювалися люди. Виділені владою кошти на подолання надзвичайної ситуації використали для спорудження шлюзу-регулятора (а їх повинно було бути п’ять). А ось водогони до зневоднених сіл, як це передбачалося проектом, не проклали. Тому й коли зайшла мова про зміну статусу облводоканалу, Горбаківський і Бабинський водозабори пропонували відокремити, структуру зареєструвати як суб’єкт господарювання у Гощанському районі, встановити лічильники і воду для Рівного продавати. Власне, претензії територіальних громад і були довгий час каменем спотикання у вирішенні проблеми передачі облводоканалу місту. Василь Берташ вважає, що тепер це питання врегульовано і “Рівневода” залишається цілісним майновим комплексом… і правонаступником усіх боргових зобов’язань.
Щодо цього, то декількамільйонні борги “Рівневоди”, як засвідчив аналіз, аж ніяк не заважають підприємству здійснювати поточні проплати за енергоносії за умови організації чіткого обліку споживачів. А борги обласна влада пообіцяла допомогти реструктуризувати.
Найбільше, 6 мільйонів, водники заборгували енергетикам, і останні час від часу відключеннями від енергопостачання намагаються нагадати комунальникам про себе. Власники компанії Ей-І-Ес “Рівнеенерго” навіть виходили з пропозицією “взяти їх під своє крило”, вкласти інвестиції у підприємство. Але влада не погодилася з таким “прихватизаційним” сценарієм, адже, як сказав Василь Берташ, постраждали би пільговики та й навіть сусіди боржників, бо нові власники не дуже б переймалися вибором засобів вибивання боргів.
За великим рахунком, рівнянам байдуже, у чиїх руках важелі впливу на комунальників. Головне, аби послуги, за які сплачуємо чималі гроші, були якісними і безперебійними. Отож нині доведеться повірити лише чесному слову міського голови Рівного Віктора Чайки, що водопостачання обласного центру таки буде безперебійним. А якщо ні, обласна влада пообіцяла “перекрутити кіно назад” і розірвати досягнуті домовленості щодо передачі облводоканалу місту.
