Сумна звістка сколихнула Рівненщину та особовий склад 23 інженерно-позиційного полку. На 27-му році життя раптово зупинилося серце старшого солдата, старшого бойового медика Віктора Васильовича Дмитрука. Попри молодий вік, Віктор встиг залишити глибокий слід у серцях сотень людей — спочатку як сільський фельдшер, а згодом як рятівник побратимів на фронті.
Як повідомили у командуванні підрозділу, серце воїна-захисника перестало битися 13 березня у реанімаційному відділенні після короткотривалої хвороби. Передчасна смерть забрала талановитого медика, люблячого чоловіка та вірного сина України.
Від сільського акушера до бойового медика: шлях служіння
Віктор Дмитрук народився 24 листопада 1998 року в селі Сторожів Корецького району. Його професійний вибір був свідомим та благородним — медицина. Після навчання у Рівненському державному базовому медичному коледжі, він повернувся на рідну Кореччину, щоб допомагати односельцям.
Професійний шлях Віктора на мирній землі розпочався з роботи акушером у фельдшерсько-акушерському пункті села Морозівка, де він робив перші кроки у медицині. Згодом він присвятив себе багаторічній праці фельдшером у громаді, щоденно опікуючись здоров’ям земляків. За шість років сумлінного служіння та відданості справі Віктор здобув беззаперечний авторитет і щиру вдячність серед місцевих мешканців, ставши для багатьох надійною підтримкою у найскладніші хвилини.
Жителі громади згадують Віктора як людину, яка ніколи не відмовляла у допомозі. Його професіоналізм та доброта стали легендарними у селах, де він працював.
Військова служба та нагорода «Надійний захист у бою»
Восени 2023 року Віктор створив сім’ю, мріючи про щасливе майбутнє у вільній країні. Влітку 2024 року він прийняв вольове рішення і підписав контракт із Збройними Силами України. Його досвід цивільного медика став неоціненним у лавах 23 інженерно-позиційного полку.
На посаді старшого бойового медика Віктор Дмитрук щоденно виконував надскладні завдання, рятуючи життя побратимів у найважчих умовах. За зразкове виконання службового обов’язку та високу майстерність під час відсічі збройної агресії рф, він був удостоєний почесної відзнаки полку — «Надійний захист у бою».
Вічна пам’ять герою-медику
Командування та побратими Віктора висловлюють глибоке співчуття родині померлого. У їхній пам’яті він назавжди залишиться усміхненим, професійним та готовим до самопожертви.
«Ми розділяємо цей невимовний біль із рідними Віктора. Світла пам’ять про старшого солдата Дмитрука, який боровся за життя кожного пораненого, назавжди залишиться у літописі нашого полку та всієї Рівненщини», — йдеться у зверненні особового складу.
Смерть Віктора — це не лише особиста трагедія родини, а й втрата цінного ресурсу для медичної служби ЗСУ.
Нагадаємо, нещодавно на Харківщині загинув рівнянин Ігор Козодій, нагороджений «Нагрудним хрестом». Він був командиром інженерно-позиційного взводу одного з батальйонів 23 інженерно-позиційного полку
Джерело: 23 інженерно-позиційний полк
