Тетяна Жукова у банківській сфері працює давно — із 1996 року. Економіст за освітою, прийшла у фінустанову відразу після закінчення Одеського державного політехнічного університету. Спробувала попрацювати і залишилась у банку надовго.
Відтоді пані Тетяна змінила три банки. Розповідає, що відбувалось це по мірі професійного росту: коли досягала певного рівня, хотілося більшого.
— У банку мене приваблює робота з клієнтом, — зізнається керівник Рівненського відділення №1 АТ “СБЕРБАНК РОСІЇ” Тетяна Жукова. — Економіст — це не суха людина. На роботі постійно спілкуюся з людьми. Банківський працівник — це своєрідний психолог, адже треба зрозуміти, вислухати людину, порадити їй таке рішення, яке найкраще підійде саме у її ситуації.
Пані Тетяна розпочинала роботу у депозитному відділі для фізичних осіб. Саме тоді навчилася вислуховувати людські історії, вникати у проблеми. На людяне ставлення клієнти відповідали щирістю й довірою. Таким чином початківець у цій сфері вибудовувала свою клієнтську базу. За тим майбутнього банкіра чекала робота із юридичними особами.
— Спілкування — це найважливіше, — розкриває таємницю власного успіху банкір. — Люди йдуть тобі назустріч, пускають тебе у своє коло спілкування, знають, що ти не підведеш. І головна твоя зброя тут — вміння спілкуватися. Так постійно, й жодної сухості.
Тетяна Жукова зізнається, що на керівній посаді їй комфортно, працює начальником відділення з 2006 року.
— Керувати людьми — це не самоціль. Просто у житті відповідальна: спершу керувала братами й сестрами, у школі була лідером. Вдома у мене троє дітей, яких треба теж організувати. Не скажу, що це завжди легко. Адже це не лише лаври, а й відповідальність. А я по життю відповідальна. Тому для мене керівна посада у першу чергу спосіб досягнення поставлених цілей. Я розумію, що можу багато досягнути у житті без чиєїсь допомоги, матеріального достатку, виростити й добре виховати дітей. Інколи, звісно, втомлююсь від роботи. Але врешті це минає, і розумію, що хочу іще чогось досягнути, навчитися. Можливо, з часом, якщо вже зовсім втомлюся, стану педагогом.
