Люди часто говорять про те, що існує декілька професій, які завжди є потрібними у будь-який час. Серед них і професія гінеколога, адже кожна родина мріє про народження здорового малюка. І особа лікаря в цьому процесі надзвичайно важлива. Особливо важливо, щоб жінка не просто слухала лікаря, а й довіряла йому. Самі такі насамперед дружні та довірливі стосунки ось уже 28 років вибудовує зі своїми пацієнтами Лілія Романенко. Акушер-гінеколог вищої категорії не боїться екстремальних умов пологів та пам’ятає усіх діток, яким допомогла народитися.
Ліля Георгіївна виросла в родині медиків, тому не випадково, що ще з юності мріяла саме про професію, завдяки якій можна було б допомагати людям. Тато пані Лілії працював 40 років у рівненському пологовому будинку №1. Пані Лілія закінчила школу “на відмінно”, далі – навчання у Вінницькому медичному інституті імені Пирогова, який також закінчила з червоним дипломом. З 1985 року в житті Лілії Георгіївни розпочинається новий етап життя – робота у пологовому будинку Рівного. Нині пані Лілія реалізовує свій багатий професійний і життєвий досвід, працюючи в обласному перинатальному центрі.
– Цікавий етап мого життя розпочався, коли я побувала на курсах підвищення кваліфікації у Львові. Серед викладачів були голландські лікарі-акушери та психологи, які змусили зовсім по-іншому подивитися на процес приймання пологів, – пригадує Лілія Романенко. – Мені пощастило, що саме мене іноземці включили до складу делегації з 10 чоловік, яка їхала до Голландії – вивчати європейський досвід.
Після всього побаченого Лілія Георгіївна вирішила втілити подібний досвід в Україні. Створивши громадську організацію “Школа мам”, пані Лілія розпочала популяризацію сімейних пологів та пояснювала майбутнім мамам, що пологи – це радість і щастя, а не страх і біль.
– Материнство – це не означає, що жінка народила дитину тільки для себе. Чоловік також повинен брати безпосередню участь у народженні та вихованні дитини, – наголошує Лілія Романенко. – Тішить те, що зараз все більше чоловіків теж “вагітніють”, не бояться бути присутніми при пологах. А родини відновлюють традицію великих родин, де не одна дитина, а троє і більше діток.
Особливо зворушливим елементом у робочому кабінеті Лілії Георгіївни є полички, де стоять подарунки від вдячних матусь, виготовлені власними руками. А найголовніше – великий альбом, який постійно поповнюється новими й новими фото малюків, яким допомогла з’явитися на світ пані Лілія.
– Кожного малюка я пам’ятаю…З цим була складна ситуація, у цій родині вже зараз троє “моїх” діток, а цей малюк, за словами мами, буде президентом…
Робота лікаря особлива, бо лікують не тільки тіло, а і душу. Якщо ж йде мова про народження маленького чуда, то відповідальність подвоюється. Лілія Романенко своєю щоденною працею доводить, що народження нового життя – не професія, а покликання.
