Займаючись улюбленою професією, відомий стоматолог Михайло Васильович Майструк інколи посміхається про себе, пригадуючи слова малого Василька, який теж хоче лікувати людям зуби. Його ще зовсім маленький синочок нагадав Михайлові й власне дитинство, коли професія батьків-стоматологів була найвищою мірою досягнень. Сьогодні родина Майструків — справжні партнери, де кожен з них має власних постійних клієнтів, а при довгоочікуваних зустрічах родини з радістю діляться здобутками.
Таку любов Михайло Всильович називає патологічною, бо як іще пояснити щогодинні дзвінки з хвилюваннями до сестрички, яка сама вирушає за кордон.
— Моя сестра Наталя настільки близька людина, що вона мене знає краще, ніж я сам, — зазначив люблячий брат Михайло. — Професію стоматолога ми з нею обрали разом ще у дитинстві, бажаючи бути такими ж успішними, як і батьки. Наші мрії збулися. Для цього довелося багато вчитись, працювати і зрештою любити свою справу, щоб кожного дня робити її ще досконалішою.
Така любов до професії й до ближнього плекається роками.
— Пригадую, у дитинстві я дуже хотів песика. Тоді мені купили дівчинку різеншнауцера, яку я називав Ульма. Це був мій перший обов’язок, яким я піклувався протягом 14-ти років. Собака у мені виховала багато позитивних рис, навчила відповідальності. Тож наше ставлення до речей, життя, професії та рідних людей формується нашим оточенням і навіть тваринами, а мрії збуваються крок за кроком, тільки в них потрібно палко вірити, — переконався на власному досвіді стоматолог.
Партнер проекту: Асоціація працівників будівельної галузі м.Рівне та Рівненської області
