9 квітня у Рівному відбудуться регіональні збори з обрання представника до Ради ветеранів війни за незалежність України при Міністерстві у справах ветеранів. Цей орган має стати містком між державою і тими, хто пройшов війну, однак уже на старті процес супроводжується дискусіями та застереженнями.
Навіщо створюють Раду ветеранів
Рада ветеранів — це консультативно-дорадчий орган, покликаний забезпечити системний діалог між ветеранами та державою. Його завдання — формувати пропозиції до державної політики, захищати права ветеранів і їхніх родин, а також доносити реальні потреби спільноти на національному рівні.
Кожна область делегує свого представника. Саме ці люди згодом формуватимуть загальноукраїнську Раду, яка працюватиме при Міністерстві у справах ветеранів протягом двох років.
Хто пройшов перший етап відбору
На Рівненщині визначили сімох кандидатів, які подали повний пакет документів і допущені до голосування. Це ветерани, військові та громадські діячі з різним досвідом — від передової до соціальної роботи.
Обличчя кандидатів: коротко про кожного
Володимир Бунтовський — кадровий військовий із інженерною освітою. Після служби працював у системі ДСНС, займався піротехнічними роботами. У 2022–2025 роках служив у ЗСУ, був начальником штабу. Сьогодні очолює осередок ГО «Захист держави» та працює з ветеранською спільнотою.
Володимир Климов — ветеран із Донеччини, який воює з 2014 року. Пройшов шлях у розвідці, брав участь у боях за стратегічні позиції. Після важкого поранення під час повномасштабної війни втратив око. Нагороджений державними відзнаками, нині продовжує службу та бере участь у ветеранських змаганнях.
Костянтин Лазарчук — бойовий медик, який із 2022 року рятує життя на передовій. Має медичну освіту, служить у підрозділі спеціальної розвідки. Заснував громадську організацію «Честь воїна», представлений до державних нагород.
Андрій Овсійчук — ветеран і командир із досвідом служби ще з 2014 року. Під час повномасштабної війни очолював підрозділи, має інвалідність внаслідок війни. Активно працює у ветеранських організаціях і сфері спортивної реабілітації.
Віталій Павлов — учасник АТО та військовослужбовець, який із 2022 року знову у строю. Має досвід громадської діяльності, займався гуманітарними ініціативами та підтримкою родин військових. Навчається у сфері публічного управління.
Юрій Плоский — офіцер і підприємець із багаторічним управлінським досвідом. Добровільно став до лав ЗСУ у 2022 році, має звання майора. Поєднує військовий досвід із роботою у бізнесі та медіа.
Віта Шинкаренко — юристка і психологиня, учасниця бойових дій як медик. Нині очолює «Будинок ветеранів» у Рівному, активно працює з ветеранськими спільнотами та родинами військових.
Як відбуватиметься голосування
9 квітня у місті Рівне відбудуться регіональні збори з обрання представника від Рівненської області до складу Ради ветеранів війни за незалежність України при Міністерстві у справах ветеранів України.
Участь у голосуванні братимуть зареєстровані ветерани, які попередньо подали документи та підтвердили свій статус. З метою забезпечення відкритості та прозорості до участі запрошуються представники громадськості — вони можуть долучитися до зборів як спостерігачі.
Про точний час і місце проведення повідомлять зареєстрованих учасників індивідуально. Реєстрація триває до 7 квітня: https://forms.gle/bBzkdJT3G3snbeqy6
Конфлікт довкола процедури
Процес відбору вже викликав публічні дискусії серед самих ветеранів.
Ветеран Андрій Овсійчук заявляє про обмеження доступу до виборів, зокрема для тих, хто не може бути присутнім фізично. За його словами, попри те, що закон дозволяє електронні документи, цифрову ідентифікацію (зокрема через «Дія.Підпис») та навіть дистанційне голосування, на місцевому рівні ці можливості фактично не забезпечуються.
Суть претензії проста і гостра: право голосу не може залежати від того, чи здатна людина фізично прибути на збори — особливо в умовах війни, лікування або служби.
Схожу позицію озвучує і народний депутат Тарас Тарасенко. Він наголошує: формально процедура виписана як інклюзивна, однак на практиці існують бар’єри, які звужують коло учасників.
Серед ключових ризиків:
- відсутність гарантованого дистанційного голосування
- обмеження участі лише окремими громадськими організаціями
- можливий адміністративний вплив на процес відбору
У підсумку виникає парадокс: механізм, покликаний об’єднати ветеранську спільноту, ризикує залишити частину її голосів поза процесом.
Обраний кандидат представлятиме Рівненщину у складі Ради ветеранів при Міністерстві. Аналогічні процеси тривають по всій Україні — з них і сформують загальнонаціональний дорадчий орган.
