Заповіт — це офіційний документ, що відображає останню волю особи щодо розподілу майна після її смерті. Проте іноді заповіт складають із порушеннями, під тиском або без повного розуміння, що дає підстави для його оскарження. Закон дозволяє визнати такий документ недійсним і захистити свої права на спадщину.
Види недійсних заповітів
Цивільний кодекс України визначає два типи таких документів: нікчемний і оспорюваний.
Нікчемний заповіт
Нікчемним вважається заповіт, який оформили особи, що не мали на це права, або з порушенням форми й правил посвідчення. У цьому випадку нотаріус може відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину. Якщо особа не погоджується з діями нотаріуса, вона має право звернутися до суду для оскарження.
Приклади нікчемних заповітів:
- без підписів, печаток чи дати;
- складені людьми без повної цивільної дієздатності;
- оформлені через представника;
- посвідчені тими, хто не мав на це повноважень;
- без обов’язкових свідків;
- секретні заповіти з порушенням вимог;
- стосовно майна, яке охоплює спадковий договір, якщо він діяв;
- складені на тимчасово окупованій території, де органи влади не діють.
Оспорюваний заповіт
Цей вид документу може бути визнаний недійсним тільки через суд, якщо буде доведено, що воля заповідача була примусовою чи не відповідала його бажанням. До причин відносять:
- нездатність заповідача усвідомлювати свої дії;
- вплив обману, погроз або насильства;
- оформлення заповіту за надзвичайних обставин.
Суд за позовом зацікавленої особи може повністю або частково визнати такий заповіт недійсним.
Хто може оскаржити заповіт
Позов до суду може подавати будь-який спадкоємець або особа, чиї права порушено:
- спадкоємці за законом;
- спадкоємці за іншим заповітом;
- ті, хто має право на обов’язкову частку;
- особи, на користь яких складено заповідальне розпорядження.
Позов подається за місцем відкриття спадщини і лише після смерті заповідача.
Хто не може залишитися без спадщини
Закон захищає певні категорії осіб, надаючи їм обов’язкову частку незалежно від змісту заповіту. До них належать:
- малолітні, неповнолітні та непрацездатні дорослі діти;
- непрацездатний чоловік або дружина;
- непрацездатні батьки.
Ці особи мають право на половину частки, яку отримали б за законом, і це право діє з моменту відкриття спадщини.
