Якщо ви прогулювалися вулицею Драгоманова, то напевно звертали увагу на будинок №17. З фасаду він здається звичайною старовинною спорудою, де зараз працює турагенція. Але варто зазирнути у двір — і перед вами відкривається справжній портал у ХІХ століття з витонченими колонами та карнизами. Це не просто дім, а колишня князівська оранжерея Любомирських, яка пережила імперії, війни та досі служить рівнянам. За два століття ці стіни бачили все: від примх аристократів до побуту радянських мешканців.
Оранжерея Любомирських – князівський подарунок місту
Споруда на Драгоманова, 17 — одна із найстаріших у місті, що дійшла до наших часів, хоча й у дещо видозміненому вигляді. Приблизний вік будинку — 200 років. Хоча може виявитися, що й трохи більше. У Рівному не так багато будівель з минулого, які ще не зруйнував час або рука горе-реконструкторів. Він один із тих, хто береже дух старого міста, є родзинкою давньої місцевої архітектури. Бічним фасадом будинок виходить на музейне подвір’я. У первозданному вигляді на цьому боці споруди був напівкруглий портик з колонами іонічного стилю. Тепер там просто глуха стіна.
Дата зведення оранжереї точно невідома — чи збудував її наприкінці XVIII століття Юрій Любомирський (він першим з цього князівського роду отримав у володіння Рівне і почав перебудову старого замку Несвицьких на величний палац), а чи його внук Юзеф, який довершив у 1815 році пишне оздоблення палацу і оновив парк, спорудивши й оранжерею.
За версією польського дослідника Тадеуша Єжи Стецького, розкішну оранжерею для вирощування рідкісних рослин і квітів збудував англійський архітектор-садівник Жан-Якуб Бургіньйон, який був придворним зодчим Любомирських. Він створив детальний план рівненської резиденції, де була зафіксована й ця споруда. План, датований 1797 роком, допоміг історикам реконструювати вигляд тогочасного міста.
Трансформація від саду до гімназії
Саме цей план став доказом прав на маєтності під час угоди між університетом Святого Володимира та князем Фридериком Любомирським у 1835 році. Князь пожертвував приміщення оранжереї для потреб майбутньої Рівненської гімназії. Оскільки для закладу потрібні були не лише класи, а й житло для персоналу, оранжерею реконструювали під квартири директора, канцелярію та помешкання вчителів.
Цікаво, що перебудовою займався той самий Бургіньйон. Саме йому належала ідея прикрасити торець будинку шістьма колонами. На жаль, сьогодні ми їх не побачимо, а сучасний паркан між будинком та краєзнавчим музеєм остаточно розірвав колишню архітектурну єдність комплексу.
Видатні мешканці та бурхливе ХХ століття
Після того як квіти поступилися місцем людям, будинок на Драгоманова став справжнім інтелектуальним центром. Тут мешкали директори гімназії, через що вулицю певний час називали Директорською. В різні часи в цих стінах перебували постаті світового масштабу:
- Композитор Микола Лисенко;
- Історик та вчений Михайло Драгоманов;
- Громадський діяч Микола Костомаров;
- Археолог Микола Біляшівський.
Наприкінці 80-х та на початку 90-х років на фасаді встановили меморіальні дошки, щоб увічнити пам’ять про цих геніїв. Проте історія будинку включає і трагічні сторінки: у 1914 році під час мобілізації основний корпус гімназії зайняли під шпиталь, а навчання перенесли саме сюди, в колишню оранжерею. За часів нацистської окупації будівля входила до комплексу резиденції гауляйтера Еріха Коха.
Сучасність із присмаком історії
Сьогодні колишня оранжерея Любомирських — це звичайний житловий будинок. Проте його мешканці дбайливо ставляться до минулого. Наприклад, на горищі серед господарського начиння зберігся напис «9 мая 1945 года», видряпаний на стіні невідомим рівнянином одразу після війни. Його не затирають навіть під час ремонтів, залишаючи як ще один історичний автограф на стінах будівлі, що бачила народження і розвиток нашого Рівного.
Читайте також: У Рівному вийшла книга про князівську родину Любомирських
