Як бабусі світло рахували…

Фактично ж споживає за місяць заледве 20 кВт. І вже встигла переплатити зі своєї мізерної пенсії близько 200 кВт, а це майже 30 гривень. Такого запасу, навіть без економії, їй повинно вистачити місяців на десять. Не платити вона побоюється, а раптом відріжуть світло… У математиці розбирається слабо, закінчила лише три класи ще за Польщі. Та й цифри у лічильнику не добачає, зір вже не той.
Розповіла, що як живий був дід, її чоловік, то “приходили якісь люди зі світла, забрали стару книжку та порвали, а взамін дали іншу, в яку вже не потрібно нічого писати”. (Нова книжка — це договір на користування електроенергією, де серед багатьох інших є пункт, що споживач має платити за електроенергію за фактичними показами лічильника — авт.)
У Корецькому районі електромереж ВАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” начальник дільниці № 3 Віктор Гоменюк, повідомив, що з цим інцидентом розібралися, у селі побували контролери й перерахунки бабусі зробили. Тепер щомісяця їй надходитиме квитанція лише на 5 кВт і до травня платити за електронергію не доведеться. Проблема полягала у тому, що під час підписання договору користувачі не замовили ніякої кількості кіловат, отож у квитанції виставляли середньостатистичний показник споживання. Чому він виявився таким високим, ніхто достоту пояснити не зміг. Лише Віктор Гоменюк зазначив, що у селах буває і вищим, все залежить від будинку та розмірів господарства. Та й часто у сільській місцевості люди платять просто так, не заглядаючи до лічильника, а через якийсь час виявляють переплату.
У цьому селі бабуся Ольга не одинока у своїй біді, кілька її самотніх стареньких сусідів теж не можуть розібратися зі своїми рахунками. А в неї серед численних папірців лежить ще й квитанція за радіоточку, яку вже рік як не чує — зламався радіоприймач, а поремонтувати нікому.