Із настанням ери Інтернету та появи численних оцифрованих історичних баз даних та архівів це стало можливим, навіть не виходячи з власного дому і не пишучи численні запити в різні офіційні інстанції.
Наприклад, встановити, де точно і коли воював чи загинув, чи був у полоні чийсь дід чи прадід під час Другої світової війни.
Саме це питання декілька років тому зацікавило автора статті.
Фотокопія радянської табірної карточки полоненого:
Захотілось дізнатись більш точну та документально підтверджену інформацію про те, де воювали, були в полоні та загинули мої діди. Вирішив задіяти для цього Інтернет. А тепер увага, подальшу методику пошуку можете застосувати і ви.
Один із моїх дідів у 1944-45 роках був полоненим у таборі аж у Норвегії. З допомогою пошуку в Інтернеті я знайшов у Норвегії журналіста, який спеціалізувався на темі радянських полонених у Норвегії (просто задав у пошуку «радянські полонені в Норвегії», і мені пощастило).
Виявилось, що там є російськомовні газети і інтернет-ресурси. Написав йому листа на email за знайденою електронною адресою. Писав російською мовою і додав переклад англійською мовою (переклад також зробив через Інтернет). Виклав коротенько історію про свого діда.
Він мені дуже швидко відповів, причому російською мовою. Пояснив, що дані про полонених знаходяться в державному архіві Норвегії, і що вони оцифровані і доступні через Інтернет. Пояснив, як шукати дані.
Я спробував, але даних не знайшов (у чому була моя помилка – поясню нижче). Я знову написав цьому журналісту, він у відповіді дав мені дані працівника державного архіву Норвегії в Осло. І я вже написав по електронній пошті йому(також на двох мовах). І диво! Архівіст мені швидко відповів і навіть переслав відсканований рукописний список полонених, де в списках було прізвище і мого діда.
Не передати мої відчуття, коли я побачив цей написаний простим олівцем від руки аркуш зі списком полонених табору «Ольга»… Я був дуже зворушеним і вдячним зовсім незнайомим, але таким небайдужим і добрим людям з Норвегії, які допомогли мені. Так я встановив точне місцезнаходження мого діда Івана в полоні.
Фрагмент фотокопії списку полонених з державного архіву Норвегії:
А помилка моя була в тому, що я набирав прізвище точно, без можливих помилок у написанні (а список в електронному архіві був англійською мовою), і тому відразу і не знайшов у ньому свого діда.
Тому порада: якщо шукаєте в базах даних прізвище, робіть поправку на можливі помилки в написанні та введенні. Набирайте, наприклад, не тільки «Дмитренко», а й «Дметренко» чи «Демитренко» і т.п. Тобто потрібно вводити різні можливі варіанти з поправкою на помилки в архівах. А вже потім результати аналізувати з урахуванням року народження та місця народження (їх спочатку не потрібно вводити).
Аналогічним чином, але вже прямим пошуком у російському електронному військовому архіві (його знайшов через Інтернет уже самостійно), я знайшов документи на двох моїх дідів. Оригінал штабного зведення про втрати, тобто про начебто загибель мого діда в 1944 році, та картку на полоненого від 1945 р.
А також картку про зникнення безвісти іншого мого діда. До речі, в цьому електронному архіві є й оцифровані картотеки на полонених з багатьох відомих німецьких таборів (німецькі картотеки, які, виявляється, іноді велись навіть двома мовами).
Ось посилання на ці електронні історичні архіви:
Архів у Норвегії (можливо, комусь знадобиться): (потрібно латиницею ввести прізвище).
Також є окремий (!) спеціальний сайт про радянських військовополонених у Норвегії (оце приклад поваги до людини та демонстрація європейського гуманітарного рівня): http://www.sovjetiske-krigsfanger.no/russisk.htm.
Фотокопія німецької картки полоненого
(Аушвіц-Освенцім) (з сайту «ОБД Мемориал»)
Хай Вам щастить у пошуку документів про своїх рідних.
Впевнений, що найкращий спосіб вивчити історію своєї держави – це дослідити історію власної сім’ї та своїх рідних через оригінали історичних документів.
