Як рівнянам всиновити дитину?

Якщо є нестримне бажання чути дитячий сміх у своєму домі, а власних діток поки немає - не замислюйтесь над тим з чого розпочати. На всі питання є відповіді.

Коли хоча б одна свідома людина переконана у тому, що змінити життя дитини на краще може кожен – насправді сама здатна зрообити більше за інших. Така людина з легкістю може подарувати сироті родинне тепло, свою любов та виростити особистість.

Сьогодні в Україні понад 100 тисяч дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківської опіки. Це діти різного віку – від народження до 18 років. Це хлопчики та дівчатка різного зросту, із різним кольором очей та волосся, різними вподобаннями та мріями – кожен з них є унікальною особистістю. Вони такі різні і водночас схожі прагненням жити в сім’ї, бо лише сім’я здатна задовольнити основні потреби дитини, сприяти її гармонійному розвитку, навчити дитину любити світ і жити у ньому.

У Рівненському будинку дитини діти під лікарським наглядом, добре харчуються, в теплі, є система розвиваючих заходів. Не кожна родина може так одягати дитину як тут. Та хоч побутові умови тут хороші, але маминої любові тут ніхто не замінить.

Вихователі стверджують, що дітки дуже добре відчувають настрій. Вони знають, що виховательки – не їх мами, але вони їх дуже люблять і не пропустять нагоди похвалити кожного малюка за оригінальність та щирий дитячий погляд.

– Існують різні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: усиновлення, опіка та піклування, прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу, – розповідає начальник служби у справах дітей Рівненської облдержадміністрації Віктор Марчук. – Усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах доньки чи сина. Така процедура здійснюється за рішенням суду, щоб усиновлення відбулося виключно в інтересах дитини, якій потрібні стабільні та гармонійні умови життя.

Щоб стати для дитини мамою чи татом, варто набратись рішучості та терпіння, адже процедура всиновлення триватиме щонайменше кілька місяців.

То ж для громадян України, які хочуть усиновити дитину спочатку слід звернутись із письмовою заявою до Служби у справах дітей за місцем проживання. Такі служби є при кожній райдержадміністарції та при міськвиконкомах. Саме там, у розмові з бажаючими усиновити дитину працівники служби з’ясувують їх наміри. Вже після такої співбесіди бажаючим усиновити пропонують зібрати пакет документів.

То ж крім заяви варто буде подати такі документи:
– Довідка про заробітну плату або копія декларації про доходи, завірена в установленому порядку (дохід не нижчий прожиткового мінімуму);
– Копія свідоцтва про шлюб, якщо заявники перебувають у шлюбі;
– Висновок про стан здоров’я кожного заявника;
– Нотаріально завірена письмова згода на усиновлення другого з подружжя (у разі усиновлення дитини одного із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
– Довідка про наявність чи відсутність судимості, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання;
– Документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Усю надану документацію обов’язково перевірять службою у справах дітей. То ж коли все виявиться згідно з нормами, то служба підготує висновок про реєстрацію кандидатів в усиновлювачі. Такий статус, у свою чергу, дасть право звертатись до Служб у справах дітей у інших містах України, де є облік дітей для всиновлення.

Віктор Марчук пояснив особливості різних рівнів обліку діток для всиновлення:

– Після того, як дитина набула права на всиновлення, вона протягом місяця перебуває на місцевому обліку. Якщо протягом цього часу її не всиновили – інформація про неї стає доступна на обліку області. Якщо за місяць часу із обласного обліку не всиновлюють дитину – її кандидатура стає доступною на всеукраїнському централізованому обліку, де інформація про дитину перебуває протягом року. Якщо після цього дитина лишається невсиновленою, то інформацію про неї передають на відкритий облік, з якого дітей на всиновлення можуть обирати не лише громадянами України, які живуть за кордоном, а й іноземці.

– Зазвичай маленьких діток у віці від кількох місяців й до трьох років всиновлюють із місцевого обліку, – поділився спостереженнями начальник. – Мало хто із них потрапляє до обласного обліку.

То ж звертаючись до установ, у яких перебувають діти на обліку для всиновлення, кандидати можуть ознайомитись з інформацією про дітей.

При цьому варто врахувати вік дитини, адже при усиновленні діють вікові обмеження. То ж різниця у віці з обраною для всиновлення дитиною має становити на менше 15 років та не більше 45-ти.

Зустрітись із обраною дитиною можна буде після того як Служба у справах дітей підготує направлення до установи, в якій знаходиться обрана дитинка.

До речі, із усіх дітей, які там будуть на час приїзду кандитатів в усиновлювачі, дозволять побачитись лише із вказаною у направленні дитиною лише у присутності представників адміністрації закладу.
Під час першого побачення з дитинкою “спостерігачі” складатимуть акт про те, чи змогли сконтактувати між собою дитина та кандидат на усиновлення.

Якщо вдалося встановити контакт із дитиною, надалі можна буде бачитись без представників служби у справах дітей чи адміністрації закладу.

Протягом місяця успішного спілкування кандидат на усиновлення може звернутись до суду, щоб довести процедуру усиновлення до логічного завершення. Лише суд є кінцевою інстанцією цієї процедури і приймає остаточне рішення про всиновлення, пересвідчившись у тому, що все відбувається у найкращих інтересах дитини.

– До речі, більшість бажаючих всиновити на Рівненщині не мають власних діток, однак звертаються й ті, хто вже має дітей, – додав Віктор Марчук. – Минулого року в області всиновили 54 дитини – це найбільше за останні 12 років. Вже за три місяці цього року родинне тепло подарували 10 дітям-сиротам.

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху