Здавалося б: що поганого, коли людина багато працює? Більше працює — більше грошей у сім’ї. Врешті, все добре, поки це не займає більшу частину доби. Інакше ж у душу другої половини починають закрадатися дивні підозри про те, що її уникають. І, твердять психологи, ці підозри цілком зрозумілі. Адже все частіше справа, у самих стосунках.
По-перше, будь-якій людині періодично треба відпочивати. Якщо у стосунках все нормально, то такий відпочинок прирівнюється до часу, проведеного разом. Коли ж удома проблеми, людина намагається уникати теплого домашнього вогнища. Найбільш конструктивний і приземлений спосіб такої втечі — трудоголізм. І відпочиваєш, і пояснення завжди напоготові. Працюєш же на загальне благо! Ну а те, що вдома майже не буваєш — ну так уже виходить.
— Звичайно ж, виникнення такої ситуації — проблема для стосунків, — каже психолог Алла ЯРЕМОВИЧ. — Причини, за якими частинка пари перетворюється на фантом, пов’язані з незадоволеністю в тому чи іншому аспекті життя. Треба визнати, що основна проблема — це погані умови життя, тобто щось, що в реальному житті насолоджуватися ним же не дозволяє.
Втім, не все так погано, як може видатися на перший погляд. Вихід із ситуації є, просто парі треба захотіти його знайти.
— Корисно поговорити з другою половинкою. Тільки відразу врахуйте: якщо проблема в іншій жінці, чоловік про це навряд чи скаже. Якби у нього були моральні сили для такого кроку, він би сам давно сказав. Так що з цього приводу він швидше за все мовчатиме, як партизан, — каже психолог.
При цьому не треба звинувачувати чоловічу стать у малодушності. Лікарі душ вже давно довели, що сильна половина людства пристосована до боротьби із зовнішнім супротивником, а витримувати домашні війни можуть лише одиниці.
— Єдина можливість реально допомогти стосункам тільки одна: постаратися створити вдома комфортні умови, — продовжує Алла Яремович. — Мова не про побутові моменти, а про моральну атмосферу. Якщо ви будете обурюватися й лаятися, проблема лише ускладниться. Саме тому потрібно, щоб емоційна атмосфера в будинку була позитивною.
Втім, запевняють психологи, трудоголізм — це хвороба, якій піддаються і не пов’язані сімейними вузами люди. У цьому випадку причиною може бути те, що особисте життя або не задовольняє і на нього не хочеться витрачати певний час, або ж існує ряд емоційних проблем у стосунках і вони не вирішуються. Тому людина переключає всі свої здібності, таланти й енергію на роботу. Ще одна з причин — довести собі свою самостійність, незалежність та професіональність.
Лікування трудоголізму передбачає перш за все визначення пріоритетів життя.
— Людина — істота емоційна, а тому без теплих товариських чи родинних стосунків існувати не може, — продовжує пані Яремович. — Тому їй слід правильно розподіляти свій час і, головне, дотримуватись свого плану. Адже трудоголіку важко відразу відмовитись від додаткових трудових зобов’язань. Інакше він ризикує через певний час нажити собі депресію чи купу соматичних захворювань.
Також, у робочий тижневий план слід включити відпочинок, зустріч з друзями, похід у зоопарк чи розважальний центр з дітьми. Це може бути прогулянка парком, вулицею чи місцем, з яким пов’язані приємні спогади. Відвідання виставок, концертів, спортивних змагань теж допоможуть.
— Якщо таки не вдається правильно розподілити свій час самостійно, сходіть на тренінг з коучінгу — він допоможе навчитися планувати, а основне — впорядковувати за ступенем важливості події у власному житті, — радить психолог. — І ще треба пам’ятати, що робота — це важливо, але вона не має бути головною. Душевний спокій, друзі, сім’я, любов близьких — ось те, що необхідно ставити на перше місце у своєму житті.
Андрій ПРОКОПЧУК,
директор рекламно-маркетингової кампанії “НеоМарк”:
— Праця є необхідною складовою повноцінного життя кожної людини. Звичайно, дуже добре, коли людина від такої роботи отримує не лише матеріальне заохочення, а й моральне задоволення. Разом і з тим, усе має бути в міру — і робота, і відпочинок. Тому характерною рисою хорошого працівника має бути грамотний розподіл робочого та особистого часу. Проте, коли стоїть завдання виконати та завершити справу — вона має бути виконана.
У своїх підопічних я всіляко стимулюю здоровий трудоголізм і обмежую присутність у колективі тих людей, які створюють видимість роботи.
Що ж до жінок-трудоголіків, то передусім вважаю, що будь-яка жінка, як і кожна людина, має розділяти улюблену роботу та родинне життя. Лише тоді ефективність роботи буде бажаною.
Лілія ЗАДВЕРНЮК,
директор центру інтер’єрного текстилю “Антураж”:
— Я належу до категорії тих людей, які чітко розподіляють робочий та особистий час. Тому вважаю, що хороший працівник має встигати зробити заплановане до закінчення робочого дня. Відтак, трудоголік, яким би він не був, має вміти не лише якісно працювати, а й відпочивати. У своєму колективі я дотримуюсь саме такого принципу. Що ж до чоловіків-трудоголіків, на мою думку, трудоголізм їм більш властивий, ніж жіночій половині. Адже жінка, на відміну від чоловіка, має більше часу все-таки приділяти домашньому затишку.
