2 квітня 2022 року назавжди увійшло в історію як день повної деокупації Київської області. Саме тоді російські війська остаточно залишили північ регіону, відступаючи в напрямку білоруського кордону після понад місяця запеклих боїв.
Ця перемога стала не лише військовим досягненням, а й переломним моментом у всій війні. Як згадував командувач оборони столиці Олександр Сирський, успіх під Києвом дав Україні найважливіше – час і віру в те, що російську армію можна перемагати. Це була перша масштабна поразка Кремля.
Іванків: ключ до півночі Київщини
Фінальною точкою деокупації стало звільнення Іванкова — стратегічного населеного пункту, який окупанти перетворили на логістичний центр. Саме через нього проходили ключові маршрути від білоруського кордону до Бучі, Гостомеля та Ірпеня.
Контроль над цим вузлом дозволяв російським силам підтримувати зв’язок між тилом і передовими підрозділами біля столиці. Однак наприкінці березня ситуація кардинально змінилася: українські війська почали тиснути з боку Вишгорода та звільненого Демидова, створюючи загрозу повного оточення ворога.
Розуміючи ризик опинитися в пастці, окупанти поспіхом відступали. Вони підривали мости через річку Тетерів, намагаючись затримати просування ЗСУ та виграти час для втечі.
2 квітня українські десантно-штурмові підрозділи та бійці 72-ї окремої механізованої бригади увійшли в Іванків. Бої вже не мали характеру класичної оборони — ворог відстрілювався і тікав на північ. Над селищем знову замайорів український прапор.
Свідчення з передової
Українські військові згадують, що в Іванків заходили фактично слідами відступу противника. Розбиті мости, покинута техніка і запах спаленої солярки — усе свідчило про хаотичну втечу.
Місцеві мешканці, які понад місяць провели в підвалах без світла і газу, виходили назустріч українським військовим зі сльозами. Для них це був момент повернення до життя і віри.
Знищена культура і спротив людей
Саме в Іванкові наприкінці лютого окупанти знищили місцевий історико-краєзнавчий музей, де зберігалися роботи всесвітньо відомої художниці Марії Примаченко. Частину картин вдалося врятувати місцевим жителям, які під обстрілами виносили їх із палаючої будівлі.
Після звільнення світ побачив обвуглені стіни музею — символ варварства і водночас незламності українців.
Кінець окупації Київщини
Звільнення Іванкова означало остаточний крах російського плацдарму на півночі області. Українські сили вийшли до державного кордону в районі Чорнобильської зони.
Того ж дня заступниця міністра оборони Ганна Маляр офіційно повідомила: Київська область повністю звільнена від окупантів. Це стало сигналом для міжнародної спільноти — іноземні посольства почали повертатися до столиці.
Водночас відкрилася інша правда війни. Журналісти та правоохоронці почали фіксувати наслідки окупації в Бучі, Бородянці та інших містах — масові поховання, катівні та зруйновані будинки.
Перелом у війні
Битва за Київ тривала 36 днів і завершилася повним стратегічним провалом росії. Ворог зазнав значних втрат у техніці та особовому складі, зокрема серед елітних підрозділів.
Головне ж — Україна довела світу, що здатна не лише стримувати наступ, а й змушувати противника відступати. Перемога під Києвом стала символом незламності та початком нового етапу боротьби за всю країну.
Цей день залишився не лише як військовий успіх, а як нагадування про ціну свободи і про те, що навіть найсильнішого ворога можна перемогти.
За матеріалами Генерального штабу ЗСУ.
Джерело фото: Державна прикордонна служба України.
