Микола Миколайович був кандидатом технічних наук.
Народився 20 липня 1965 року у місті Кокчетав (Казахська РСР). У 1982 році вступив на механічний факультет Українського інституту інженерів водно господарства (спеціальність „Механізація гідромеліоративних робіт”), який закінчив у 1989 році і отримав кваліфікацію інженера-механіка. У 1983-1985 рр. проходив строкову військову службу у Військово-Повітряних Силах.
Віхи трудової діяльності: 1989-1990 рр. – інженер науково-дослідного сектору УІІВГ, 1990-1992 рр. – молодший науковий співробітник кафедри будівельних і меліоративних машин, 1992-1994 рр. – навчання в аспірантурі УІІВГ, 1994-1998 рр. – асистент кафедри ААГ і ТМ, 1999-2005 – старший викладач кафедри ААГ і ТМ, з 2005- доцент кафедри ААГ і ТМ;
У 1999 році захистив дисертацію на здобуття вченого звання кандидата технічних наук.
Основні навчальні дисципліни – „Комплексна механізація транспортних засобів”, „Фірмове обслуговування транспортних засобів”, „Основи експлуатації транспортних засобів”, „Технічне обслуговування транспортних засобів”.
Тематика наукової діяльності – енергозберігаючі технології прокладання довгомірних елементів пасивними землерийними робочими органами, оптимізація виробничих процесів автосервісних підприємств.
Автор більше 50 наукових і навчально-методичних праць, зокрема 4 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.
Життєве кредо: Якщо не маєш ідеї, за яку не шкода віддати своє життя, тоді не варто і жити! І сповідуючи ідею захисту батьківщини,Микола Миколайович пішов на війну.
Герой служив в 57-й бригаді Збройних Сил України. Його позивний – “Нежурись”. Останній раз чоловік виходив на зв’язок 4 лютого. А вже на початку березня стало відомо, що він загинув під Дебальцево.
У зоні АТО загинув кандидат наук з Рівного
На Донбасі зник військовий з Рівного
