Веселе та барвисте, глибоке за своїм змістом і навіть дещо містичне свято Івана Купала. Шануючи купальські традиції, рівненська молодь, за ініціативи молодіжної платформи “Яскраво”, відзначила Свято Івана Купала поблизу села Маринин, у мальовничій Надслучанській Швейцарії.
Святкування, на яке з’їхалися близько сотні гостей, вийшло дуже цікавим та різноманітним.

Розпочалося все зі справжніх купальських майстер-класів. Народні майстри вчили молодь плести з лози, виготовляти ляльки-мотанки та робити мішечки-обереги, наповнені цілющими й запашними травами.

Більшість гостей виготовляла такі речі вперше в житті, але і хлопці, і дівчата взялися до справи з неабияким завзяттям. Навіть шалена злива, що не надовго перервала плетіння, настрою не зіпсувала, а навпаки додала бадьорості.

Найбільше ж усіх вразив майстер-клас з гончарства. Молодь мала змогу не лише на власні очі побачити як в руках майстра з глини за кілька хвилин народжується оригінальний український посуд, а й спробувати виготовити його власноруч. Ті, кому вдалося, повезли додому унікальні сувеніри.

Гості свята вчилися танцювати купальські таночки, а любителі екстриму спробували свої сили у вмінні лазити по скелях.

Зі спеціальним спорядженням вони спробували підкорити Соколині гори, отримавши неабиякий заряд адреналіну.

Додали купальського настрою й учасники літературного проекту “Година в метро”, що зачитали усім гостям свята містичну історію “Вечір проти Івана Купала” Миколи Гоголя.
Із наближенням заходу сонця хлопці вирушили по дрова для купальської ватри, а дівчата – збирати польові квіти, з яких зробили купальські віночки.

Близько опівночі купальське вогнище із фігурою Марени (традиційний купальський персонаж) запалили й хлопці та дівчата стрибали через вогонь.
Закохані пари стрибали разом, взявшись за руки, інші ж стрибали поодинці, адже вважається, що купальське вогнище очищує тіло й душу від усього поганого.

Не обійшлося купальське свято й без ворожіння. Дівчата запустили на воду свої віночки з палаючими свічками, а хлопці намагалися виловити вінок коханої дівчини. Ловили й вінки незнайомих дівчат, тож, можливо, хтось знайшов таким чином свою долю.
– Я за своє життя відвідав більш ніж півсотні фестивальних заходів, але саме цей неабияк припав до душі, – розповідає один з гостей святкування Олександр Кужель. – Я вже мрію про те, щоб швидше пролетів цей рік, і знову, в улюбленій вишиванці з класними друзями отримати таку долю задоволення та драйву, що просто закохує в себе на перших хвилинах і на все життя! Парубки та молодиці в вишиванках радують око та душу 🙂 А пісні… Ці пісні… Це так круто!) Мабуть буде мені снитися цілий рік!

Також усі водили біля вогню хороводи й співали купальські пісні майже до світанку.
![]()


