“Третя Українська Республіка”, яку нині представляє Юрій Луценко – це, за його твердженням, не партія і не громадська організація, а “мережа людей, які не можуть спокійно спостерігати за нищенням Української держави”. Назва руху, за словами Луценка, виникла “в результаті багаторічних роздумів і внутрішніх дискусій”.
– Україна, за великим рахунком, усе ще залишається Українською радянською соціалістичною республікою, на фасаді якої вивісили синьо-жовтий прапор і тризуб, – пояснює Юрій Луценко. – Майдан бува приречений на поразку тому, що ми міняли лише керівників держави і відомств. Опозиція так і не навчилась говорити з виборцями мовою плану і мовою команди.
Саме такий план, як стверджує екс-польовий командир Майдану, він нині розробляє разом із однодумцями.
– Перед “Третьою Українською Республікою” стоїть три завдання. Перше – написати з допомогою інтелектуалів і експертів план нової країни. До кінця жовтня ми маємо його представити й запропонувати для обговорення в інтернеті. Це – ключові зміни, які потрібно провести в різних сферах життя, і технології їх виконання. Друге завдання – створення мереж довіри. Ця влада не піде від влади лише в результаті переможної для опозиції арифметики бюлетенів. Необхідна переможна арифметика на вулицях. Я не закликаю до нового Майдану. Лише погані генерали готуються до минулої війни. Як виграти війну цю – мені здається, я знаю. Не буде нічого, якщо не буде мільйонів людей, готових захищати права не в інтернеті, а на вулицях. І третє завдання – це робота з кандидатами у Президенти. Потрібно переконати їх у необхідності висунення єдиного кандидата у першому турі. Якщо опозиція розпорошить голоси між своїми кандидатами, дасть три близьких результати і на 10% відстане від Януковича – це не дасть людям можливості взяти участь у серйозному виступі за свої права. Ми повинні мати єдиного кандидата у Президенти від опозиції зі стартовим рейтингом 30%, а також план дій і команду.
– Мене не хвилює прізвище нового Президента – я дуже хочу, щоб воно було новим, і при цьому була нова поведінка влади і нове життя для людей. Наш народ готовий ризикнути за кількох умов – коли побачить конкретний план, коли побачить єдину команду, яка адекватна запропонованому плану коли побачить, що перемога – досяжна, – стверджує Юрій Луценко. Він особливо акцентує на тому, що опозиційний кандидат має ще до виборів назвати свою команду і запропонувати суспільству чіткий план дій. На підтвердження того, що саме така тактика затребувана народом, наводить досвід спілкування з тестем Степаном Нарембіком, який мешкає в Дубні.
– Ми сідаємо в бесідці і він каже: ну і за кого з них голосувати?.. І наводить приклади, які не надихають. А я тоді кажу: а якщо в нього буде ось такий генпрокурор ось з такою програмою, ось такий міністр з таким-то планом дій?.. Розумієте, люди повинні відчути, що зміна Президента змінить їхнє життя.
“Демонополізація”, “деолігархізація”, “деофшоризація” – такими термінами оперує Юрій Луценко, говорячи про необхідні зміни в економіці. Відтак, вважає він, кандидатура на посаду голови Антимонопольного комітету, яку має запропонувати майбутній кандидат у Президенти від опозиції – одна з найбільш важливих. “Ще більш важлива, ніж Генеральний прокурор”, – уточнює екс-керівник української міліції.
– Я не знаю, де взятим такого “безбашенного” голову Антимонопольного комітету – приблизно, як я, – зізнається Луценко. – Мені, слава Богу, суд заборонив на три роки займати посади… Але що він має їздити в БТР – це точно.
Загалом, Юрій Луценко на зустрічі з журналістами традиційно був афористичним і іронічним. “Перл” від екс-ув’язненого: “Зараз стрьомно казати слово “покращення”, але я, як двічі судимий, маю право”…
