Юрію Кірпічнікову присвячується

“Моя хата скраю” — цей лейтмотив став змістом болотного життя для багатьох нас. Тільки коли змінюється його плин, ніби й обурюємося. Але це триває недовго. Нам знову нагадують, що “побудована скраю” хата — найкращий захист від усіх негараздів. І ми, понуривши голови, тягнемо ярмо нав’язаного життя. За прикладами не потрібно йти занадто далеко, заглиблюючись у філософію буття.

Протягом усього опалювального сезону в нашому під’їзді (вул.Костромська) не було гарячої води. Тобто по-справжньому гарячої. Енергетики перестрахувалися: подавали воду лише теплу. А що — і вовки ситі (тобто гроші за “подані послуги” отримані), і вівці цілі (економія енергії та газу неодноразово дала змогу отримати премію). Однак обурюватися вголос ніхто не наважувався, мовляв, і без того проблем вистачає. Їхня хата, як завжди, була скраю. На жаль, із таких хат виросло наше славне місто Рівне. Що ж, тоді діятиму від свого імені. І почну з головного — угоди. Угоди з паном Юрієм Кірпічніковим. У ній буде лише один пункт: з наступного опалювального сезону замість очікуваних оплат за “надані послуги” Ваша структура, пане Юрію, отримає від мене дулю (без опійних добавок), яку в свою чергу я отримала цьогоріч від КТП “Комуненергія”. Так що прошу підписатися під угодою. Свій підпис я вже лишила. Ось тут…

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху