— Пані Галино, розкажіть про результати перевірок і які порушення зустрічаються найчастіше.
— У всіх перевірених 17 суб’єктів господарювання за цей період виявлено порушення вимог нормативної документації. Ковбасні вироби не відповідали цим вимогам за органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками. Щодо останніх, то в продукції виявили сульфідредукуючі клостридії в 0,1 г продукту, що не допускається. Це може статися у тому випадку, коли на виробництві не дотримуються ветеринарно-санітарних правил. Окрім того, на них було відсутнє належне маркування. Скажімо, до складу перевірених нами ковбас входили з’єднувальні тканини, які важко було пережувати, відчувався неприродний хруст і смак, невластивий цьому харчовому продукту. Мабуть, апетитності цих ковбас не сприяли ще й завищені показники крохмалю, вологи, нітриту натрію. Окремо хочеться сказати про нітрит натрію. Виробники використовують його, щоб надати продукту приємного рожевого кольору та для збільшення термінів зберігання. Однак виробник повинен суворо дотримуватись норм і правил при його використанні. Адже ця хімічна сполука становить небезпеку для життя людини. Що ж ми виявили під час перевірок? Нітрит натрію зважували на вагах, які не могли забезпечити необхідної точності, до того ж були не повірені. Розчиняли його в мірному посуді, який не мав нічого спільного з лабораторним, просто на око. У більшості перевірених підприємств встановлено порушення періодичності проведення контролю ковбасних виробів за фізико-хімічними показниками та показниками безпеки. Тож, скажу відверто, на жаль, немає на сьогодні абсолютної впевненості у тому, що ковбаса, яка надходить у торговельну мережу, якісна.
— Все-таки, мабуть, неякісна ковбаса — це наслідок. А які ж причини, на ваш погляд як спеціаліста, що виробники не дбають не лише про якість продукції, а й зрештою про імідж фірми?
— Причин, думаю, багато. Головна — в Україні існує сьогодні 680 технічних умов на виготовлення ковбасних виробів. До речі, згідно з цими технічними умовами дозволяється використовувати рецептури, де м’яса і немає. Ось відкриваю перші, що потрапили до рук, технічні умови і читаю “м’ясо може бути замінене маргарином”, “м’ясо свинини може бути замінене салом”, “замість свинини жилуватої жирної — білково-жирова емульсія”, “м’ясо яловичини може бути замінене крохмалем модифікованим” і тому подібне. А наш кмітливий виробник навіть до цих рецептур вносить ще й свої поправки. Хочу наголосити, що всі технічні умови, які діють у державі, погоджені з органами Міністерства охорони здоров’я України і зареєстровані в установленому порядку. Гадаю, що все-таки настане час, коли вся нормативна документація буде систематизована і чіткі вимоги без безлічі замінників м’яса будуть викладені у декількох державних стандартах України.
— Пані Галино, мабуть, на випуск неякісної продукції впливають ще й суб’єктивні причини. Скажімо, те, що виробництвом цього найуживанішого продукту займаються нефахівці.
— Звичайно. Неспеціалісти, безумовно, не знають усіх тонкощів справи. Тому й не випадково виробники порушують періодичність контролю якості та безпеки готової продукції. Остання перевірка, у якій я брала участь, показала, що на деяких навіть не зовсім малих за масштабами підприємствах не заповнюють навіть рецептурні журнали.
— Як вберегтися від неякісного продукту? Що треба знати, коли купуєш ковбасу?
— Перш за все, звертайте увагу на маркування. На батонах ковбаси обов’язково повинні бути вказані назва та адреса виробника, склад продукції згідно з рецептурою, перелік харчових добавок, термін придатності та умови зберігання. Покупець має право вимагати у продавця документ, який називається “Декларація про відповідність”. Він засвідчує відповідність товару вимогам нормативної документації і на ньому обов’язково має бути печатка ветлікаря. І, звичайно, якщо ви виявили ковбасу сумнівної якості, то можете звернутися до нас у ДП “Рівнестандартметрологія” чи до Рівненського обласного управління у справах захисту прав споживачів, з яким ми тісно співпрацюємо.
— Пані Галино, які заходи вживає ДП “Рівнестандартметрологія”, аби подібних випадків траплялося якомога менше?
— За результатами проведеного державного нагляду до суб’єктів господарювання вжито заходи правового впливу, у тому числі заборонено до реалізації перевірені найменування ковбасних виробів. У шести випадках направлено матеріали до Держспоживстандарту України щодо застосування 100-відсоткових штрафів за випуск та реалізацію небезпечних ковбасних виробів. А загалом за півріччя минулого року та з початку нинішнього з виробників цього продукту стягнуто штрафів на суму понад 40 тисяч гривень.
