У той день у будинку усі вже спали, коли майже одночасно у кожній квартирі пролунали телефонні дзвінки. Одна з мешканок підійшла до телефону в надії, що дочекається ще одного гудка, але натомість почула у загальному коридорі якийсь тріск та гуркіт. Перша її думка — грабіжники, бо одного разу ці непрохані гості таки удерлися до їх оселі. Але невдовзі вона побачила, що через щілину у дверях клубочиться дим. “Ми горимо!”, — крикнула вона чоловікові і відчинила вхідні двері. Чорна темрява стояла перед її очима і їдкий дим хлинув у квартиру. Жінку охопила паніка. Що робити? Кинулася до телефону викликати пожежників, але зв’язку вже не було. Перші дзвінки, які розбудили мешканців будинку, не що інше, як наслідок перегорання телефонних кабелів. На першому поверсі набрати “01” ще встигли.
Вийти люди з будинку вже не могли — дим просочувався в їхні квартири. У декого промайнула думка стрибати: будинок двоповерховий, невисоко. Всі відчиняли вікна в надії, що якийсь перехожий їм допоможе. Не забарилася на місце події пожежна цистерна СДПЧ-1. Вогнеборці миттю взялися до справи: почали гасити двері комори, де і відбулося займання. Діяти треба було швидко — будинок дерев’яний і у ньому знаходяться люди. Начальник караулу Віктор Філіпчук, який неодноразово бував у таких ситуаціях, порадив людям намочити рушники та прикласти їх до обличчя, щоб дим не потрапляв у легені. А щоб швидше позбутися диму у під’їзді, і розбили вікна у загальному коридорі на другому поверсі, і “чорна хмара” хлинула на вулицю. Згодом вивели і людей із задимлених квартир.
15 мешканців будинку були врятовані і щиро дякували пожежникам за їх оперативність та швидкі дії. Навіть дерев’яний будинок не зазнав відчутних руйнувань, хіба що комірка згоріла. Чому виникла пожежа, нині встановлює слідчо-оперативна група.
