Серце отця Володимира перестало битися вчора ввечері, 24 січня. Життя священника зупинилося на 95 році життя.
Сьогодні, 25 січня близько 16.00 години, протопресвітера Володимира Медвідя привезуть до Свято-Воскресенського собору. В цей день, по завершенні вечірньої відправи (близько 18.00 години), відслужать заупокійну панахиду.
З благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона поховання протопресвітера Володимира Медвідя відбудеться 26 січня 2017 року у Свято-Воскресенському кафедральному соборі міста Рівне (вул. Соборна, 39) по завершенні Божественної літургії. Початок богослужіння – 8.00 годині.
Народився отець Володимир на Холмщині, у східній частині Польщі. З юних літ, він разом з бабусею ходив до храму. Господь обдарував його чудовим голосом, яким він прославляв Його співаючи в церковному хорі. У школі був відмінником, оскільки всі його молоді літа були посвячені лише науці.
Перед Пасхою, насильно в 1945 році його батьків депортували, а самого Володимира мобілізували у Перший Український фронт. Він не думав що повернеться додому, до рідної домівки і не застане там батьків. Серце розривалося від болю, коли його на порозі рідної хати зустрів незнайомий поляк і повідомив, що його батьки виїхали до Росії. Закрита була і рідна церква в селі, в якій він не пропускав жодної служби.
Після демобілізації в 1946 році Володимир Медвідь вступив у Львівський медінститут. Але вчитись не прийшлось тут, бо потрібно було вступати в комсомол, та відректись від Бога, через що він і покинув цей навчальний заклад. Повертаючись зі Львова Володимир зустрів незнайомого дідуся, який сповістив його про відкриття у Луцьку Духовної Семінарії. Володимир твердо вирішив вступати туди,і в 1950 року він її закінчив. 4 жовтня 1950 року отця Володимира висвятили в сан диякона, 11 листопада цьго ж року – в сан пресвітера.
Спочатку о. Володимир служив у Свято-Воскресенському кафедральному соборі міста Рівного, а згодом у Свято – Покровській церкві села Золотіїв, Рівненського району. В 1954 році о. Володимир вступив в Ленінградську Духовну Академію. Після закінчення Академії два десятки років прослужив у місті Дніпропетровськ. Проте у 1980 році він знову повернувся на Рівненщину де знову продовжив служіння у Свято – Воскресенському кафедральному соборі.
За повідомленням з Рівненської єпархії Української православної церкви Київського патріархату.
