Замість трави – бетонна плитка
До недавнього часу перед будівлею на вулиці Кавказькій, 9 у Рівному, неподалік інституту «Рівнеагропроект», буяла зелень: газон, кущі, лунки навколо дерев. Сьогодні — інша картина: майже вся площа викладена плиткою, лунки заповнені щебенем, деревам залишено мінімум місця для вбирання вологи. Таке оновлення викликало обурення у багатьох мешканців.
Ольга, жителька району, ділиться своїм занепокоєнням:
“Деревам залишили дуже мало місця. Це може вплинути на їх зростання. Нам потрібно берегти зелені зони, особливо зараз, коли місто буквально розжарюється влітку. Кожен клаптик трави допомагає зменшити температуру”.
Схожу позицію висловлює й рівнянин Микола Пікула, який першим звернув увагу на ситуацію та оприлюднив її у соцмережах. У своєму дописі чоловік емоційно відреагував на зміни:
“Це “геніальне” рішення біля приміщення інституту “Рівнеагропроект”, в лівому крилі якого проведена реконструкція в новітньому стилі. З’явилося два симпатичних входи, скло, метал і бетон… Все ніби стильно, сучасно – як і запроектовано, очевидно архітекторами та дизайнерами. Та вражає інше – вся територія колишнього газону “заплиткована”. Невже не достатньо було би прокласти доріжки до вхідних дверей? І залишити трав’яний покрив, який би виконував одразу кілька функцій. І милував би око людей, і давав би свою частку кисню, і (мабуть, головне) був би своєрідним водоприймачем дощових потоків. А так, очевидно, вся вода небесної канцелярії лине на пішохідні тротуари. Воді ж потрібно кудись текти? Чи я помиляюся?” – написав Микола Пікула.
Пан Микола згадав і про історію боротьби громади: ще десять років тому місцеві активісти виступали проти забудови зеленої зони на цьому ж місці. Тоді громадська позиція перемогла — і проєкт призупинили. А нині — ситуація повторюється, але вже з іншим акцентом і без помітного спротиву.
“Років з десяток біля огорожі, якою оточив цю територію один відомий рівненський забудовник, вирували справжні пристрасті. Громадські активісти були проти можливої реконструкції вказаного приміщення – мовляв, зникне зелена оаза в оточенні асфальту та бетону. Огорожа була знесена тими ж активістами, а потенційний забудовник відмовився від своєї ідеї… Тоді громадська думка перемогла. А ось нині – не видко було біля сучасної огорожі тих активістів, дехто з яких зробив собі, хоч і невеличку, але кар’єру у владних коридорах, в бізнесі і навіть – у політичному житті регіону.”
Що було передбачено в початковому проєкті?
Як з’ясувалося, спочатку реконструкцію території планували інакше. Начальник відділу планування і урбаністики управління містобудування та архітектури Рівного Андрій Шевчук пояснив:
“Проєкт, який розглядали раніше, передбачав створення громадського простору з максимально збереженими зеленими зонами, різними типами мощення і повною безбар’єрністю”.
Чому саме в ході реалізації територію майже повністю замостили плиткою — достеменно невідомо. Замовником є приватна структура, яка проводить реконструкцію приміщення та підвалу під комерційні потреби — зокрема, добудову входу до магазину.
Архітектор попередив, що у разі виявлення порушень державних будівельних норм об’єкт не має права на введення в експлуатацію:
«У таких випадках повинні бути винесені приписи на усунення порушень, або ж взагалі заборона на прийняття об’єкта. Відповідні заяви мають подаватися до органів державного контролю або органів контролю за благоустроєм та будівництвом.”
Обурення дало результат
Найцікавіше сталося вже за кілька днів. Після того як ситуація набула розголосу в соцмережах, а також була висвітлена журналістами, роботи на Кавказькій… змінилися.
Микола Пікула вдруге звернувся до Facebook із новиною:
“Вкотре переконуюся в силі ФБ. Після мого поста і подальшого репортажу журналістів біля приміщення “Рівнеагропроекту” відбулися кардинальні зміни. Більшу частину “заплиткованої” площі “розплитковано” і, очевидно, буде зроблено так, як в проекті. Тобто з’явиться газон та низькорослі насадження! Слава ФБ!”
Цей випадок ще раз показав: публічність має силу. Виявилося, що голос громади — навіть у вигляді одного допису — здатен вплинути на міське обличчя.
