Після вимушеного переїзду до Німеччини тисячі українських родин стикаються з однаковими питаннями. Приміром: на які дитячі виплати в Німеччині можна розраховувати, чи візьмуть дитину до садочка або школи, і які умови працевлаштування діють для біженців. Німецька система соціальної підтримки чітко структурована, однак без пояснень вона часто здається складною. Ми вирішили дізнатись як усе в дії, а не на словах і підготували відповіді на ці поширені питання.
Дитячі виплати: що гарантує держава?
Українські біженці, які перебувають у Німеччині на законних підставах (зокрема за тимчасовим захистом), мають право на Kindergeld. Як відомо, це базова щомісячна виплата на кожну дитину. Оформленням допомоги займається Familienkasse.
Відтак, виплата нараховується з моменту народження дитини і зазвичай виплачується до 18 років, а в разі навчання аж до 25. Тут важливо розуміти, що вона не залежить від того, працюють батьки чи ні. Однак враховується як дохід при отриманні інших соціальних допомог.
Для сімей із немовлятами передбачена також Elterngeld. Це допомога по догляду за дитиною після народження. Вона виплачується протягом перших 12-14 місяців і частково компенсує втрату доходу. Саме тому часто говорять про «виплати на дитину до 15 місяців». Фактично це поєднання Kindergeld і Elterngeld у перший рік життя малюка.
А як щодо дитячих садочків?
Українським батькам варто розуміти, що у Німеччині немає окремих дитячих садків для українців. Відповідно, як в Україні – німецьких чи польських. Дітей зараховують до звичайних закладів разом із місцевими, роблячи акцент на інтеграцію та мовне середовище.
Водночас важливо усвідомлювати, що без базової інтеграції дитину можуть не взяти до садочка. Це не вимога вільного володіння німецькою, але готовність дитини та батьків до адаптації – обов’язкова. У багатьох закладах є мовна підтримка, але повна ізоляція від середовища не практикується.
«Ми зрозуміли, що школа буде тут»: історія з Рівного
Марія – біженка з Рівного, яка переїхала до Німеччини в місто Мюнхен, під час війни разом із сином. На момент переїзду хлопчику було три роки.
«Коли ми переїхали, сину було три роки. Нам у Jobcenter повідомили, що ми маємо право віддати дитину в садочок, але знайти його потрібно самостійно в місті», — розповідає Марія.
Попри те, що родина жила у місті-мільйоннику, вільне місце знайшлося лише в садочку на іншому кінці міста.
«Щоранку я відвозила дитину в садочок на велосипеді – із задньою дитячою коляскою, яка чіпляється. Тут багато хто так знаходить рішення, коли немає автомобіля».
Рішення віддати сина до садочка жінка називає стратегічним.
«Я розуміла, що школа у нас, найімовірніше, буде тут. Спочатку було важко, я залишалася з ним. А потім мені підказали найняти мовного репетитора, який кілька годин на день був поруч із дитиною і допомагав під час мовного бар’єру».
Такий формат підтримки тривав близько пів року.
«Згодом я побачила, що син почав розуміти дітей і вихователів. Потім він сам почав говорити — спочатку складами, далі реченнями. Ось так відбулася наша інтеграція».
Школа: без мови – лише через підготовку
Шкільна освіта в Німеччині є обов’язковою. Однак без інтеграції та базового знання мови українських дітей не зараховують одразу до звичайних класів. Найчастіше вони починають з інтеграційних або підготовчих класів, де вивчають німецьку та адаптуються до системи.
Робота і Jobcenter: допомога + вимоги
Українці з тимчасовим захистом мають право працювати в Німеччині. Якщо доходу немає або він недостатній, підтримку надає Jobcenter – через виплату Bürgergeld.
Окрім грошей, Jobcenter:
- допомагає з пошуком роботи;
- направляє на мовні та інтеграційні курси;
- підтримує перекваліфікацію.
Водночас держава очікує активної участі в інтеграції. Без цього розраховувати на довгострокову стабільність складно.
Окрему увагу німецька система приділяє саме дітям, адже їхня адаптація вважається основою успіху для всієї родини. Чим раніше дитина потрапляє в мовне середовище у садочку чи підготовчому класі, – тим легше вона надалі навчається, соціалізується та почувається впевнено. Саме тому батьків заохочують не відкладати інтеграційні процеси, навіть якщо перші місяці здаються складними емоційно та організаційно.
Читайте також: Українські біженці в Німеччині: що змінюється і чого чекати далі.
