У Рівненській обласній науковій бібліотеці відбулася презентація книги «Жити попри все: розповіді жінок про війну, 2014 та 2022». Це видання стало не лише культурною подією, а й зустріччю з правдою — болючою, але необхідною.
Книга створена завдяки громадській організації «Східноукраїнський центр громадських ініціатив». Організація ще з 2014 року документує воєнні злочини та порушення прав людини, пов’язані з війною. У виданні зібрані 11 історій українок, які відверто діляться своїм досвідом окупації, полону, втрати рідних, здоров’я чи дому. А також пережитого сексуального та гендерно зумовленого насильства. Водночас жінки говорять про те, що допомогло їм вистояти та не втратити віру у життя. Окремий розділ книги присвячений порадам психологині щодо відновлення після травматичних подій.
Серед авторок, які приїхали до Рівного, були:
Марина Супрун, дівчина з Ягідного на Чернігівщині, яка у 16 років опинилася у полоні разом із понад трьома сотнями односельців у підвалі школи, де людей майже місяць тримали без світла та повітря.
Галина Тищенко, представниця SEMA Ukraine — об’єднання українських жінок, які постраждали від сексуального та гендерно зумовленого насильства під час війни. Вона зважилася розірвати мовчання, щоб підтримати інших.
Сталiна Чубенко, мама 16-річного Степана, закатованого бойовиками у 2014 році за його любов до України.
Їхні слова звучали не лише як особисті сповіді, а як частина колективної пам’яті, яку українці мають зберегти.
«Ця книга, на жаль, не є фантастичною, а історії в ній — реальні. Для мене дуже важливо було написати свою історію, аби залишити це в пам’яті людей, щоб наші нащадки знали, хто наш ворог», — сказала Марина Супрун.
За словами представниці ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Надії Нестеренко, важливо не лише фіксувати біль і страждання, але й показувати приклади стійкості, які допомагають суспільству триматися й рухатися вперед.
«Важливо не лише описувати біль та страждання, які нам приносить російська агресія, але й показувати те, що буде посилювати суспільство. Авторками книги стали 11 жінок, які власними словами написали про свій досвід. Книга також вміщує інформацію про травматичний досвід, отриманий внаслідок війни» , — зазначила Надія Нестеренко.
Видання «Жити попри все» адресоване кожному українцю, хто переживає власні втрати та шукає сили й приклади опори, щоб не зламатися. Це — книга не лише про трагедії, але й про те світло, яке люди зберігають навіть у найтемніші часи.
«Жити попри все» — це документ нашої незламності, нагадування, що війна відбувається не лише там, де лунають постріли, а й у серцях людей, які продовжують боротися і жити.
