Ми у Facebook
11.02.2016, 20:00

Як у Польщі орендувати житло: студентський досвід

Українка Олена Кадирова приїхала до Кракова на річний курс польської мови для майбутніх студентів. Вона поділилася «польським» досвідом оренди квартир - можливо, комусь це допоможе уникнути неприємних сюрпризів.
Краків – місто туристів і студентів. Це означає, що на кожне житло, нехай і зовсім «убите», серед перших або других завжди знайдуться охочі. У гуртожиток мені йти не хотілося, а знайти квартиру виявилося не так легко. Коли я почала шукати житло, був початок вересня – студентський «бум» у пошуку квартир. До того ж, я не знала польської. З цієї причини польські сайти нерухомості – gratka.pl, olx.pl або gumtree.pl - були для мене «китайською грамотою». Сьогодні можу рекомендувати саме їх для пошуку житла. Але рік тому я ледве могла зрозуміти суть оголошень і не уявляла, яким чином сконтактувати з їхніми авторами. Телефонувати - дорого, та й нема сенсу, якщо польською двох слів докупи не зв’яжеш. Пробувала написати на вказані електронні адреси англійською, але відповідей не було.

Сюрпризи в кам'яниці

Довелося сконцентруватися на англомовних порталах. Я зайшла на сайт, який знала: airbnb.com. Цей ресурс є дуже корисним, коли треба орендувати приватне помешкання на кілька діб. Власник однієї фотогенічної «однушки» погодився здати квартиру на рік - за 1200 злотих з «медіа», тобто комунальними витратами. Щаслива, я внесла передплату через сайт і попросила знайомого з Кракова глянути на квартиру. Але показали йому зовсім інший варіант, двокімнатний, за іншою адресою і з оплатою 1800 злотих плюс комунальні послуги додатково. На мої питання власник відписав: «Заброньоване пані помешкання я зарезервував для своїх потреб, тому пропоную інший варінт». У мої плани не входило переплачувати «зайві» 600 злотих щомісяця, та й факт односторонніх рішень з боку власника виглядав неприємно.

Українка поділилася досвідом вступу до польського університету

Я продовжила пошуки на тому ж сайті. І, врешті, забронювала однокімнатну квартиру в кам'яниці (найстаріші кам’яні будинки) на Старовішельній (центр Кракова). У листуванні з власницею, пані К., фігурувала сума в 1460 злотих, куди начебто входили всі оплати плюс інтернет. На фото все виглядало дуже скромно, але пані К. писала дуже милі листи англійською і обіцяла мені по приїзду затишне «гніздечко». Мій приятель, поїхавши глянути на цей варінт, був неприємно здивований: не вистачало таких речей, як пральна машина чи плитка на кухні. Господиня – приємна молода дівчина – обіцяла до моменту мого вселення все підготувати.

До Кракова я приїхала 26 вересня, після безсонної ночі, з трьома великими валізами і мрією поспати. Пані К. відписала смс, що помешкання буде готове лише через 2 години, бо з нього тільки виїхали інші люди. Потім, години через три, у власниці взагалі перестав працювати телефон. Коли вона сама перетелефонувала через кілька годин, я вже була налаштована ночувати в готелі. Пані К. дала «зелене світло» на поселення. Квартира – типова в старому будинку, на першому поверсі, темнувата і зі старими меблями. Але близько до навчання. Ще два дні господарі міняли пральну машину, плитку і робили доукомплектування помешкання. Ми підписали угоду найму. Раджу перевірити такий пункт, як можливость розірвати угоду, попередивши господарів за місяць. Бо в нашу орендодавець одразу спробувала вписати вимогу «дозволяється з’їхати раніше терміну лише за умови, що орендар приведе нових орендарів». За словами дівчини, з якою був підписаний договір, квартира належала її матері, і мати передала їй право вирішувати всі питання з клієнтами. На підтвердження слів дівчина показала довіреність від матері-власниці. Усі деталі оплат ми начебто обговорили: наприклад, що вода входить у вартість оренди. Ми навіть не перевіряли стан лічильників на воду на момент мого вселення. А от електроенергію зафіксували, бо я мусила доплатити, якщо фактичне використання буде більшим, ніж квота, передбачена в адміністраційному зборі - «чиншу».

Контакти візового центру Польщі в Рівному

У мене трохи сентиментальні спогади про ту квартиру, адже в ній почався новий – польський - етап мого життя. Незважаючи на це, я вже навряд чи зніму житло у старій кам'яниці, нехай навіть в історичному центрі. Усі недоліки такого варіанту – зимна підлога (внизу ще був погріб), брак сонячного світла, неможливість нормально прогріти кімнату – «вилізли» з початком холодів. І тут виявилося, що два конвектори, зроблені чи не за часів живого Леніна, з місією обігріву старих кам'янних стін не справляються. А от електроенергії «їдять» будь здоров! Коли мені почали снитися сни, що я в холодному погребі, а кашель став хронічним, я почала шукати нове помешкання.

Попередила за місяць власницю, що виїжджаю. Виявилося, дівчина, яка мене поселяла, залишила Краків, і орендарями займається її мати. Я вислухала дорікання, що мені «тільки прописка була потрібна, раніше ніхто не скаржився на холод», а при розрахунках чекали неприємні сюрпризи. Справа в тому, що польські орендодавці завжди беруть заставну суму – «кауцію» - в розмірі місячної орендної плати, на випадок пошкодження майна. Якщо все нормально, то заставу повертають або зараховують її в оплату за останній місяць. Я також чекала на повернення моїх 1100 злотих (чиста сума оренди), але пані власниця повернула лише 250 злотих. Позосталі 750 вона залишила за «надмірне споживання електроенергії» - і це лише за два холодних місяці, при тому, що частина щомісячної оплати також ішла на електрику! І при тому, що конвектори працювали автоматично, а обігрівач працював годину в день – перед сном. Тому будьте обережні: чітко обговорюйте, що входить в поняття щомісячної оплати, не довіряйте на 100% аргументам власників, що «більше, ніж входить у чинш, пан/пані навряд чи спожива». У старих кам'яницях взимку дуже холодно – і цей факт суттєво впливає на рахунки.

Перелік країн для українців, у які з 1 січня не потрібна віза

І коли я вже виїхала з квартири, пані власниця через місяць хотіла з мене ще 300 злотих доплати – за воду. До того ж, пані показала мені рахунки за півроку, в яких фігурувало …ще два місяці до мого приїзду. Аргументи, що до мене в цій квартирі ніхто не жив, звучали для мене дивно: адже я перед вселенням кілька годин чекала, поки «квартира приводилася до ладу після попередніх орендарів». Я показала кореспонденцію з її дочкою, де було чітко написано: «Оплата включає користування водою». І свою візу од 25 вересня – аргумент, що я не могла жодним чином відповідати за рахунки двома місяцями раніше. В результаті я замість 300 злотих перевела цій пані 20 злотих – з перерахунку за середнє споживання води в конкретні місяці мого проживання. Знайомі говорили, можна було взагалі нічого не платити, але в чужій країні я не була так впевнена. На тому епопея з першою квартирою закінчилася.

Оплата по факту споживання – це зручно


Налякана «підводними каменями» першої оренди, я була настроєна дуже по-бойовому. Щоправда, встигла знайти кілька дивних оголошень і навіть потрапити на хлопця, який начебто здавав квартиру, але показував за умови, що дівчина приїде сама. З неадекватами я не зв’язувалася. Варіантів взимку було небагато, але власники здавалися більш готовими до компромісу у цінах і строках найму: студентський «бум» давно пройшов.

Затишна квартира, в серці Казімежа, з опису на сайті виглядала приємно і сонячно. Такою виявилася насправді. Також знаходилася в старому будинку, але була відремонтована і, завдяки обігріву з сусідських квартир, досить тепла. Після темної холодної камениці здавалася просто подарунком.

Рівняни - про те, чи рвати місту "побратимські" відносини з російською Костромою

При підписанні умови я окремо наголосила, що повинна попередити власника за місяць у випадку відмови від оренди. Він не дуже охоче, але погодився: сам до того наполягав на двох місяцях перед виселенням. А проте, пішов мені на зустріч, коли ми домовилися, що платити я буду за фактичне щомісячне споживання. Рекомендую таку схему, якщо орендодавець на це погодиться. Це виявилося дуже зручно: на початку місяця я надсилала стан лічників за воду і електроенергію, господар вираховував розмір загальної оплати разом з орендою і адміністраційним «чиншем». У результаті, коли я виселялася влітку, у нас не було сюрпризів із оплатами, а кауція була залічена як оплата за останній місяць. За час мого мешкання там ламалася пральна машина (від поважного віку) і мінявся бойлер (також "дідуган"), але від квартири залишилися позитивні спогади. Усі проблеми вирішувалися без конфліктів, а з власником і його родиною ми навіть потоваришували.

Локація vs меблі

Обставини мого життя склалися так, що після мені довелося шукати наступне житло в останній тиждень вересня. Навчання починалося з 1 жовтня, і мені дуже хотілося розкласти речі в новому «домі» до цієї дати. Я знала, що разом зі мною на оглядини потенційного дому бігають сотні краківських студентів. Знала, та не була готова до факту: все, що відповідає мінімальним стандартам комфорту - мінімально відремонтоване, з шафою, нормальною плиткою, душем і ліжком, а ще недалеко від трамвайної зупинки - живе у вигляді пропозиції не більше години. Я гасала по порталах нерухомості і дивувалася: адекватні варіанти розходилися за 15 хвилин.

Одну квартиру – близько до місця навчання – я подивилася пізно ввечері, взяла час подумати, і в обід наступного дня цієї квартири вже не було. Власник іншого житла – приємної відремонтованої «однушки» – після огляду і мого питання, чи можна знизити заявлені 1600 злотих (щоправда, з усіма витратами) хоча б на 50 злотих, просто кинув слухавку. Інша власниця – стильних 20 квадратних метрів з кольоровим панно на стіні – висунула умову: вона може в будь-який момент виставити орендаря, якщо він необережно користується помешканням. Умову, за словами цієї пані, треба завірити нотаріально і…за рахунок орендаря. Я уявила, як плачу 100 злотих за нотаріально завірене право приїхати до мене «з перевіркою» у будь-який момент або бути виставленою під хазяйський поганий настрій.



Інший варіант, що запам’ятався, – дім у безлюдному місці, перетворений власником на багатокімнатний, кожна кімната була модернізована, зі «зручностіми» і здавалася як окрема квартира. Місцевість трохи нагадувала декорації до трилерів, хоча власник говорив, що «до університету зовсім близько і оплата всього 1300 злотих з комунальними послугами».

Коли я зовсім зневірилася в місії «недороге затишне помешкання недалеко від навчання», в очі впало оголошення без фото. Зацікавило розташування: дві зупинки від майбутнього навчання. На місці виявилося, що власник мешкає в іншій країні, здавав квартиру родині з малою дитиною, робить після них ремонт. Меблів не було, як не було посуду і ліжка. Але локація і новий будинок з ліфтом мене спокусили. Власник після енергійних перемовин погодився доставити пару столиків і привіз офісне кресло. Диван я купила в інтернеті.

Живу. Пралка скаче по ванній при віджимі, є питання до труб, квартира потребує багато дрібниць типу гачків для рушників і відра для сміття, які мені ніхто не компенсує. Я не знаю, які ще сюрпризи готує для мене нова адреса. Знаю вже, що власник далеко і не поспішає реагувати на мої прохання щось вирішити з сантехнікою чи прислати старі квитанції. Але локація і вид з балкону перевершує відсутність гладильної дошки. Головне, що тепер я знаю: пошуки житла в Кракові для іноземних студентів - це лотерея. Але завжди треба уважно читати умову найму і твердо вносити в неї свої корективи, поки не пізно.

Джерело http://porteuropa.eu

893 предложений продать или купить ХИАБ 050 в Киеве и Украине. Ищем на 100 автомобильных сайтах - Automoto.ua





На правах реклами