Ми у Facebook
11.02.2020, 18:00

Православна церква України: навіщо потрібна патериця?

фото з pomisna.info

Православна церква України продовжує пояснювати основні терміни та поняття з церковного життя.
Нещодавно на цю тему з’явився новий допис на сторінці ПЦУ у мережі Фейсбук з поясненням того, навіщо архієреї використовують жезл або патерицю:

Жезл, який архієреї використовують під час богослужіння, є не лише зовнішньою відзнакою цього сану, але й має символічний зміст.


фото з facebook.com/Orthodox.in.Ukraine
фото з facebook.com/Orthodox.in.Ukraine


Віддавна палиця, посох використовувалися як необхідне знаряддя мандрівних пастухів, які спиралися на нього під час ходьби та використовували під час випасання отари. Як ми знаємо, образ пастиря є одним із ключових у християнстві: він згадується у Біблії багато разів, найдавніші іконографічні зображення Господа Ісуса Христа найчастіше показували Його у вигляді Пастиря із жезлом у руках, та й Сам Спаситель називав себе Добрим Пастирем: «Я Пастир Добрий: пастир добрий душу свою покладає за овець» (Ін. 10: 11). Отже, жезл-посох є символічним позначенням пастирства, мудрого керівництва, захисту, заступництва, який нагадує про це служіння і своєму носію, і пастві.

Як предмет жезл є символ церковного служіння архієрея, а також очільника монастиря – архімандрита або ігумена. Розрізняються богослужбові (урочисті й багатоприкрашені) жезли та позабогослужбові (простіші), які зазвичай називають посохами. Богослужбовий жезл – виключна відзнака архієрейського сану. Верхня частина богослужбового жезла увінчується хрестом, а сама її форма буває двох видів: або у вигляді переверненого якоря (це давній варіант, що сягає VI століття), або у вигляді двох зміїв, голови яких розвернені до хреста і одна до одної (поширився у XVI – XVII столітті). Остання традиція має біблійне підґрунтя, символізує мудрість пастирської влади та базується на словах Спасителя до апостолів: «Ось Я посилаю вас, як овець поміж вовків: отже, будьте мудрі, як змії, і лагідні, як голуби» (Мф. 10: 16).

Архіпастирський жезл може мати також сулок (чотирикутний удвічі складений плат біля навершя, що захищає руку від морозу). Проте, враховуючи практику архієрейського служіння в інших Помісних Церквах, в Українській Православній Церкві вважається стандартним служіння без використання сулка на жезлі. У позабогослужбовий час єпископи носять не жезл, а посох – простий різновид жезла, який виглядає як дерев’яна палиця з інкрустованою ручкою.

Є кілька особливостей щодо використання архієрейського жезла. Наприклад, тільки Предстоятель Православної Церкви України може входити з жезлом у вівтар через Царські врата. При відвідуванні Предстоятелем єпархій ПЦУ, лише архієрей даної єпархії має право вживати посох у присутності Блаженнійшого Митрополита. В усіх інших випадках архієреї Української Православної Церкви не використовують посох у присутності Предстоятеля.

При проведенні загальноцерковних заходів, очолюваних Блаженнійшим Митрополитом Епіфанієм, жезл за богослужінням використовує тільки Предстоятель, у його відсутність або якщо він не звершує богослужіння – той архієрей, що очолює службу. Вікарні архієреї не вживають жезл при єпархіальному архієреї, який звершує службу, і посох у присутності єпархіального архієрея. Покидаючи межі власної єпархії, архієрей не має права використовувати посох.

Отже, з одного боку, жезл і посох є символами архієрейського служіння, пастирства і духовного керівництва, з іншого – нагадуванням його носіям про обов’язок «покладати душу свою за овець», бути мудрим і розсудливим у праці, але розум і волю свої схиляти перед Хрестом Господнім.


За повідомленням з офіційної сторінки ПЦУ у мережі Фейсбук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


Що таке ектенія?

Як Православна Церква України ставиться до щеплень?

Православна Церква України: що таке іконоборство?





На правах реклами