У торішньому рейтингу голова обласної ради за успішний кар’єрний злет отримав титул “наказного гетьмана”. Йому внаслідок політичних “розкладів” пощастило чи не найбільше з усієї обласної еліти Партії регіонів. Довірений голосами однопартійців полк депутатських шабель обласної ради — запорука стабільного і спокійного політично життя на найближчі п’ять років. Власне, все настільки спокійно, що нового нічого до цієї казки додавати нічого.
А політичним опонентам й покритикувати нема чого. А й справді, що такого з куценькими повноваженням обласного місцевого самоврядування мав би зробити Юрій Кічатий, щоб роздратувати опозиційні сили? Вони зосереджують свої списи та жовч у напрямку очільника обласної адміністрації Василя Берташа.
А той “кермує” областю справно і впевнено. У свою чергу, за прикладом попередника “бити горщики” з губернатором Юрій Кічатий не збирається, тому очікувати штормів у сесійній залі не варто. Як показують голосування у всіх серйозних питаннях, у полку депутатів всі ролі давно розписані політичною приналежністю. Місце полум’яних “уенпівців” посіли “свободівці”, “бютівці” вже традиційно пасивні. Провладна більшість “без шуму і пилюки” розписує бюджетні питання та у стислі терміни їх голосує, а виконавча влада без затримок виконує свої обов’язки та виконує делеговані радою повноваження. Адже саме адміністрації зараз підпорядковуються всі обласні комунальні підприємства. У тому числі й КП “Управління майновим комплексом”, яке утримує приміщення обласної ради. А ще — КП “Автобаза”, яка возить обласних чиновників.
Словом, все у кращих традиціях англійської демократії — “сухо, тепло і мухи не кусаються”. На відміну від попередника на посаді голови обласної ради — сьогодні більшість рутинних питань на себе взяла обласна виконавча влада. Втім, у керівництва ради залишились найвідповідальніші обов’язки — представницькі. З ними усміхнений і привітний Юрій Cвятославович справляється на відмінно. Благо, досвіду роботи в органах влади більш ніж достатньо. Він працював головою райради, заступником губернатора, депутатом Верховної Ради. Та й в обласній раді “прописався” у часи, коли деякі політичні опоненти ще на шкільному стадіоні м’яча ганяли. Тому й критикують, тому й заздрять.
