Кожен з нас має свої пріоритети та цінності. Ми самі обираємо дорогу та людей, з якими будемо крокувати по життю. Але, чомусь, часто покладаємось на власні сили, забуваючи про свою немічність перед Богом. Господь допомагає лише тим, хто сам приходить до Нього та вірує усім серцем.
Цю істину архієпископ Рівненський і Острозький Української православної церкви (Московського патріархату) Варфоломій зрозумів вже давно, адже безперервно керує місцевою єпархією з 1995 року. Родом владика Варфоломій (у миру — Віктор Володимирович Ващук) із Волині. Після закінчення середньої школи служив у лавах Радянської армії. Потім працював слюсарем у Ковельському вагонному депо.
Своє богослужбове життя архієпископ Варфоломій розпочав із навчання в Одеській духовній семінарії, після закінчення якої був зарахований до Московської духовної академії. За наукову роботу “Нямецький монастир в історії Руської і Румунської Церков” отримав вчений ступінь кандидата богословcьких наук. З часом молодого священика направляють на парафіяльне служіння настоятелем Спасо-Преображенського храму, що на Волині. А після возведення у сан протоієрея, священик Віктор був пострижений у чернецтво з ім’ям Варфоломій на честь святого апостола Варфоломія.
Свого часу архієпископ Варфоломій був ідейним прихильником автокефалії Української православної церкви. Але після захоплення Луцького кафедрального собору і єпархіального управління, що супроводжувалось насильством, владика перестав бути таким активним прибічником автокефалії, як раніше. Сьогодні ж своїми діяннями у церковних богослужіннях архієпископ Варфоломій нагадує віруючим, що все у руках Господа. Сьогодні усі можуть вільно сповідувати релігійну віру, але, на жаль, не кожен знайшов своє призначення та дорогу до храму. Віра в змозі зцілити душу і перебороти зло тільки тоді, коли через неї ми оцінюємо всі свої вчинки, події із власного чи суспільного життя та приймаємо рішення. Призначення ж церкви у таких випадках — об’єднувати людей, а не розділяти їх.
