“Жінка, яка не вміє програвати” — саме так охарактеризував Людмилу Туровську один місцевий політик. І це справді та якість, яку вже не раз демонструвала пані Людмила. У дикі дев’яності вона встояла і створила одну з найпотужніших фірм на ринку оцінки не тільки у західному регіоні, а й загалом в Україні. І хто міг би подумати, що за жіночністю і по-материнському доброю посмішкою може ховатись така витримка і сила. Але Людмила Туровська вміє бути різною: доброю, привітною і надійною — для друзів і близьких, та жорсткою і безжальною — для ворогів.
До 2010 року Людмила Туровська обходила політику стороною. Точніше кажучи, обходила її публічну частину, але непублічно — завжди мала на неї вплив. Вона може похвалитись дружніми стосунками з багатьма впливовими у країні політиками й бізнесменами.
У 2010 році Людмила Туровська пішла у публічну політику. Вийшовши на вибори до місцевої ради по мажоритарному округу зі стартовим рейтингом, який наближався до нуля, — вона впевнено перемогла вже за три місяці. Не стали перешкодою на її шляху рейтингові кандидати від опозиції і авторитети від влади.
У сесійній залі Людмила Туровська довела, що з нею доведеться рахуватись. Якщо якесь рішення йде врозріз з її позицією — Туровська не змовчить. При цьому немає значення, хто лобіює це рішення. Ходили чутки, що Людмила Валентинівна піде на вибори до Верховної Ради, але цього не сталось. Хоча, кажуть, впливові люди пропонували свою підтримку, але Туровська пропозицію відхилила.
Натомість пані Людмила розпочала нову війну, точніше повстання. Коли з подачі одного нардепа була спроба монополізувати ринок оцінки в Україні, вона мобілізувала колег по всій країні. Зрештою на це зреагували прем’єр-міністр та Президент і схему зупинили…
У фільмі “Людина з бульвару Капуцинів” один з героїв каже: “Якщо жінка чогось хоче, то краще їй це дати — інакше вона візьме це сама”. Це точно про Людмилу Туровську. Тому перед тим, як ставати на її шляху — добре подумайте, чим це закінчиться.
