На передовій його знають не лише як влучного оператора FPV-дронів, а й як бійця, який у найважчі хвилини бере на себе відповідальність за життя інших. 25-річний поліцейський зі стрілецького батальйону Рівненщини, відомий під позивним «Щічка». Він служить на Донеччині та щодня доводить, що справжня відвага вимірюється не гучними словами, а вчинками.
Свій службовий шлях він розпочав у судовій охороні, куди приєднався у 2019 році. Але з початком повномасштабного вторгнення рішення було очевидним — йти туди, де найбільше потрібен.
«Коли дізнався, що поліцейські також воюють, відразу захотів до бойового підрозділу», — пригадує боєць.
У 2023 році він став спецпризначенцем роти поліції особливого призначення, а після формування стрілецького батальйону приєднався до його лав. У червні 2025-го пройшов бойову підготовку й вирушив на передову.
Згодом боєць опанував нову професію — оператора FPV-дронів. Вона стала для нього не лише інструментом знищення ворога, а й можливістю захищати своїх побратимів. Попри обстріли та небезпеку, «Щічка» неодноразово витягував людей з-під вогню.
Один із таких випадків він згадує особливо: підрозділ, що позиціонувався поруч, потрапив під влучання КАБів. Бійці «Луганськ-1» змогли дістатися до них самостійно, але один із поліцейських мав тяжкі опіки ніг.
«Ми з побратимом на позивний Електрик надали йому допомогу та евакуювали», — розповідає боєць.
10 листопада він і його група зустрічали транспорт із боєприпасами, коли по них ударили ворожі дрони. «Щічка» отримав поранення руки, уламок застряг під шкірою, але він продовжив діяти — наклав турнікет побратиму Янику й викликав підмогу. Разом із бійцями з Рівненщини та Одещини пораненого евакуювали до безпечної зони. Зараз Яник проходить реабілітацію.
Про свою сміливість «Щічка» говорить просто й лаконічно:
«Я б не зміг вчинити інакше. На евакуації важлива кожна хвилина».
Вдома на нього чекають батьки — і саме думка про них, каже боєць, додає сил. А на передовій чекають ті, кому він допомагає вижити. І саме такі люди щодня утримують нашу оборону, доводячи, що герої — зовсім поруч.
