Микита Хрущов стояв на чолі СРСР у 1953-1964 роках. З його ім’ям пов’язують насамперед розвінчання культу особи Сталіна і припинення масових репресій. За часів Хрущова Радянський Союз підкорив космос і цілину, а мільйони людей переселелись у власні квартири – “хрущовки”. У той же час епоха Хрущова – це і розстріл робітників у Новочеркаську, і активізація антирелігійної кампанії, і “карибська криза”, коли світ постав на порозі війни. Невипадково пам’ятник на могилі Хрущова роботи відомого скульптора Ернста Нєізвєстного складається з гранітних елементів чорного та білого кольорів – своєрідна метафора неоднозначної, але безумовно яскравої постаті Хрущова.
Ми ж кількома штрихами зупинимось на зв’язку Хрущова з Рівним.
У будинку, де нині розміщується Рівненський обласний краєзнавчий музей, Микита Хрущов, на той час перший секретар ЦК КП(б)У, в січні 1945-го проводив нараду з партійним активом тодішньої Ровенської області. Говорили, зокрема, про боротьбу з ОУН-УПА. Лейтмотив наради: «Виноват, не виноват, а вешать надо»…
Парк біля рівненського Палацу дітей та молоді, який не перший рік вражає своєю недоглянутістю, колись мав назву “парк Хрущова”. Свого часу тут навіть була кінцева зупинка одного з автобусних маршрутів. До нашого часу дійшли фото цієї території, зроблене в сталінські часи – тоді тут розміщувалась обласна сільськогосподарсьва і промислова виставка, а на вході до парку височів один із чотирьох памятників Сталіну в Рівному.
Певний час на карті Рівного була вулиця Хрущова. Це – нинішня Дворецька. На початку 60-х її перейменували на честь болгарського комуніста Георгія Димитрова, за часів незалежної України колишня вулиця Хрущова-Димитрова стала Дворецькою, на честь району міста Дворець, до якого вона прилягає. До 1957 року існувало навіть село Дворець. А перша писемна згадка про цей куточок Рівного датована 1463 роком (отже, цьогоріч у Дворця ювілей – 650 років).
60 років тому помер Сталін: хто він для рівнян?
Ну і, звісно, як у кожному більш-менш великому місті тодішнього СРСР, у Рівному залишилось і ще довго залишатиметься таке важливе свідчення хрущовської епохи як “хрущовки” – будинки масових серій, які найактивніше зводили саме за часів Микити Хрущова (хоча спроектували ще за Сталіна). Чи не найбільше “хрущовок” – на вулиці Степана Бандери, тодішній Московській. Чимало їх і на вулиці Гагаріна – першого космонавту світу, польот якого припадає саме на роки правління Хрущова.
Використані матеріали газети “Дзеркало тижня”, сайту “Вiртуальне мiсто Рiвне” © www.rivne.org, блогу Олександра Харвата на rivne1.tv та книги Миколи Несенюка “Рідне місто. Те, що пам’ятаю”
