Намалюй нас!
Хочете зазирнути в душу малюка? Виберіть час, коли дитина візьме олівці, альбом, і запропонуйте йому намалювати сім’ю. Не підказуйте і не уточнюйте, кого саме і як він повинен малювати. Не заважайте маленькому Рафаелю, а тихенько спостерігайте за ним. Можливо, вас чекають відкриття.
Тато, мама, я…
У якій послідовності дитина намалювала членів родини? Якщо першим намалювала себе, це зовсім не твердження того, що вона — егоцентрик. Так і повинно бути. Адже дитина малює свій світ, у якому вона — головний добрий чарівник. Інша справа, якщо малюк намалював одного себе. Це означає, що він не почуває себе членом родини, й існує сам по собі. Після себе, як правило, дитина малює того члена родини, якого вважає найважливішим.
Останніми на папері звичайно з’являються брати наші менші – кішка і собака. А от якщо хвостатий друг виявився другим по рахунку, виходить, малюкові самотньо. Якщо дитина “забула” намалювати когось із близьких, це тривожний сигнал. Значить, цей “хтось” їй неприємний. Можливо, це помста за недавню образу або покарання.
Усі діти хочуть швидше вирости, тому малюють себе врівень з дорослими — ну, може, трішки нижче. Якщо ж дитина намалювала себе дуже маленькою, ймовірно, вона занадто залежить від батьків, що заважають проявляти власну індивідуальність.
Усі разом
Якщо на малюнку всі родичі стоять поруч і тримаються за руки, дитина почуває себе частиною єдиного цілого за назвою “родина”. Вона впевнена в загальній любові до неї.
Найближче до себе дитина малює наймилішу людину, якій довіряє всією своєю сутністю. Батьки, що мало спілкуються один з одним і з дитиною, з’являться на аркуші паперу в різних кутках або в окремих віконцях, розділених лініями. Гірше, якщо вони будуть стояти спиною один до одного.
Молодші брати або сестри теж частенько фігурують осторонь від всіх інших. Якщо вони до того ж мікроскопічних розмірів, значить, дитина ревнує і бореться за увагу батьків. А щербаті посмішки від вуха до вуха, бантики, квіточки, повітряні кульки, що літають, як метелики, навколо, — ознака того, що дитині добре в цьому світі.
Ноги, руки, голова
Дошкільнята вже чітко малюють усі частини обличчя й тіла, не забуваючи про деталі. Відсутність якоїсь частини тіла насторожує. Довгі руки в когось із родичів говорять про страх перед тим, що він може покарати, вдарити. Якщо батько часто лає дитину, дитина може “забути” намалювати йому рот. Великі і товсті ноги у фігурок свідчать, що дитина почуває напруженість у сім’ї і підсвідомо прагне до більш надійного фундаменту сімейних відносин.
Малюк, якому незатишно у світі, намалює страшнуватих людей з розкинутими убік руками і великими пальцями. Автор, що малює довгоногих, швидше за все прагне до незалежності, а якщо починаючий художник зображує усіх з піднятими вгору руками, це не дуже добре. Виходить, йому подобається вселяти страх, подобається, коли його бояться.
У ніжності колір неба
Найулюбленішу і близьку істоту малюк спробує розфарбувати тим же кольором, що й себе. Напористі і непосидючі вибирають звичайно теплі і гарячі кольори – малиновий і жовтогарячий. Холодні тони вибирають тихі, мрійливі, серйозні малята. Їх ваблять синій, голубий, блідо-жовтий. Контраст чорного і білого – відображення внутрішнього конфлікту, з яким дитина ніяк не може впоратися.
І ще звертайте увагу, як ваша дитина розфарбовує зображення. Якщо олівець раз у раз вискакує за межі контуру, виходить, малюк волелюбний і наділений даром незалежності. Якщо ж малюнок розфарбований по-канцелярськи акуратно і, якщо між контуром і основним кольором залишається біла смуга – це знак, що дитина не впевнена у собі, почуває себе беззахисною і постійно потребує вашої підтримки.
