— Я захищав людей у Афганістані, а тепер прошу захистити мене. Я — безхатченко. Жив у Вінниці в гуртожитку, але його забрали і мене вигнали на вулицю. Хто має житло, той не розуміє, як це жити на вулиці. Тому дуже прошу: дайте мені житло. Я стою на квартирній черзі. Живу чесно, нікого не ображаю, — розповів чоловік.
За його словами, він має брата-близнюка, який закінчив інститут радіоелектроніки у Харкові. Він теж жив у гуртожитку, і як молодий спеціаліст, стояв на квартирній черзі. Але так само опинився на вулиці, як і брат. Сам пан Кур’ята має медичну освіту, яку також здобував у Харкові.
— Ви живете у квартирах, маєте дві: одну в Рівному іншу в Києві, — звернувся він до міського голови Рівного Володимира Хомка. — Ви не розумієте, як це людині жити без житла.
Замість відповіді у залі запанувала кількасекундна тиша.
— Я вас вислухав. А що далі? — врешті відповів мер. — Ви у черзі 173. Скажу відверто: шансів отримати житло у Рівному у вас немає. Місто нікому квартир не дає. Є цільові квартири — ми їх розподілимо по закону. Говорю про будинок на вулиці Черняка, який буде скоро здаватися. Афганці отримають квартир 20, але ви 173-й — не отримаєте.
За словами депутата Марії Конощук, яка є членом наглядової ради по гуртожитках, у багатьох з них є так звані “червоні куточки” та “Ленінські кімнати”, які можна переробити. Міський голова нагадав, що дати квартиру 173-му, якщо перед тим не дати житло 1, 2, 3 і так далі, у черзі незаконно. Тому врешті пан Кур’ята покинув сесійну залу ні з чим.
