За його словами, для закупівлі снігоочисної техніки для розчищення проїздів у селах потрібен не один мільйон гривень. А нині населені пункти отримують фінансування залежно від кількості зареєстрованих там транспортних засобів. Це копійки, яких навіть не вистачає, аби забезпечити техніку соляркою, переконаний Юрій Кічатий:
– Можна підписувати договір про державно-приватне партнерство, але він і не потрібний. Сільський голова має підписати договір з будь-яким власником техніки. Ми маємо можливість нормально вирішувати питання, коли ми централізуємо кошти обласного бюджету і зможемо профінансувати роботи на дорозі будь-якого приватного власника. Це можливо.
Проблемою у боротьбі зі стихією стала моральна неготовність деяких сільських голів робити кроки на випередження:
– У першу чергу ми стикнулися з тим, що деякі сільські голови, які відповідають за розчищення доріг на своїй території, були розгублені, – зазначив Юрій Кічатий. – Чимало транспорту є у кожному селі, то коли тебе попередили, що будуть сильні снігопади, ти мусив би навіть своїх депутатів просити пройтися по селу й сказати тим власникам транспорту: давай ми домовимося. У тебе є трактор, є ковш, ти зможеш щось прогребти, якщо не дай Бог щось, а зараз не потрібно. Але цього не було зроблено.
Проблеми на дорогах лишились тільки у Києві та на Рівненщині
Між тим, голова облради переконаний, що з наслідками снігопадів Рівненщина впоралася добре:
– Наша область ще слава Богу більш-менш справилася з цим стихійним лихом. У першу чергу, тому що ми відпрацювали систему дій під час першого снігопаду (15 березня — авт.). Голови районних рад і адміністрацій знали, до кого йти, з ким спілкуватись. Тоді, перший раз, виділили гроші з резервного фонду на закупівлю паливно-мастильних матеріалів. Але ми не маємо розраховувати на техніку-металобрухт, яка є у наших ШЕУ. Маємо виходити з інших можливостей, – наголосив він.
Нагадаємо, наслідки негоди Юрій Кічатий відчув на собі, простоявши у сніговому полоні 18 годин.
