Коров’ячий сказ на Рівненщині — реальність чи ілюзія?

Так звана губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби викликана патологічним білком пріоном. Лікарі-епізоотологи стверджують, що інкубаційний період вірусів надзвичайно тривалий і може тривати до 15-17 років. Отож, допоки на тварині не стануть помітними клінічні симптоми недуги, з'ясувати: чи є вона носієм інфекції — неможливо. Це — основна причина хвилювань учених, адже якщо захворіла одна тварина, знищувати потрібно всю худобу того господарства, де вона перебувала. І матеріальні збитки в такому випадку вимірюються шестизначними цифрами.
— Найбільше зростання губчастоподібної енцефалопатії в корів у 1999 році проявилося у трьох країнах: Франції, Португалії та Польщі. Ця тенденція дедалі частіше примушує замислитись, — говорить заступник директора з наукової роботи Рівненського інституту епізотоології Української академії аграрних наук Ігор Степаняк. — Тим більше, що Польща потерпала від хвороби й торік. Коров'ячий сказ - дуже серйозна проблема. Уперше це захворювання великої рогатої худоби з?явилося на початку 70-х. Інфекція вражає клітини головного мозку тварини, внаслідок чого худобина гине. Але до цього вона є її носієм, тобто джерелом зараження для інших тварин і... людини.
Статистичні дані останніх років свідчать: у нашій державі не зареєстровано жодного випадку захворювання на губчастоподібну енцефалопатію. Однак це не значить, що хвороба нас обмине. Тим більше, що запобігти її виникненню дуже важко. Головне сьогодні — організація епізоотичного контролю, а також налагодження системи діагностики хвороби, науково-дослідної роботи. Адже рівень підготовки наших ветеринарів щодо діагностики захворювань не витримує жодної критики.
Якщо в господарстві склалася загрозлива ситуація, тобто з’явився випадок "коров’ячого сказу" — рішучі заходи обов’язкові. Хоч у такому випадку слід очікувати масового винищення поголів’я худоби, залучення величезних коштів. Але таким чином вдасться ліквідувати вогнище губчастої енцефалопатії.
Звісно, хворобі легше запобігти. Отож саме з метою навчання двоє учених Рівненського інституту епіозотології — Ігор Степаняк та В’ячеслав Мірко відвідають Всеросійський інститут експериментальної ветеринарії. У цьому закладі проводяться найсучасніші дослідження розвитку інфекційного процесу коров’ячого сказу, а також розробка можливостей його діагностики. У результаті двотижневого навчання рівненські вчені вийдуть на всеукраїнський рівень.
Ситуація в Україні (разом з тим і в нашій області) з діагностикою і ліквідацією жахливої хвороби “губчаста енцефалопатія” поки що непрояснена. Чого ж в такому випадку очікувати пересічному громадянину? Невже ставати відчайдушним вегетаріанцем? Але й це не вихід. Тоді, чи існує вихід взагалі? Мабуть, що так. Але його потрібно чекати, сподіваючись, що "коров’ячий сказ" до України не дійде. Принаймні в найближчі роки.