Найсвятіше місце Монте Негро

А довелося нашому
лікареві виступа-
ти з рефератом перед професорами Югославії, Росії, Німеччини, України (до речі, реферат він прочитав двічі). Технологією, запропонованою дубенчанином, зацікавились спеціалісти Москви, Набережних Човнів, Волгограда, Бєлграда, Києва, Луганська. Вона визнана однією з найперспективніших.
А ще Микола Васильович не без задоволення дізнався, що найсвятішим місцем у Монте Негро вважається монастир Острог. Назва і виникнення його тісно пов'язані з Рівненщиною.
Щоб зрозуміти суть справи, подумки перенесімось у пізнє середньовіччя. Могутній княжий рід Острозьких ревно захищав тривалий час православ'я. Але обставини склались так, що один за одним представники багатого феодального гнізда почали зраджувати батьківську віру, сповідувати католицизм. Зокрема, поцілувала папську пантофлю і дружина Василя Острозького. Благочестивий прихильник православ'я не міг з цим змиритись: залишив рідну Волинь і подавсь у мандри.
З допомогою заступника Дубенського історико-культурного заповідника Тамари Дмитренко уточнили, що найвірогідніше йдеться в цьому випадку про Василя-Костянтина Костянтиновича Острозького (1526-1608), володимирського старосту, маршалка Волинської землі (1550-1608), київського воєводу (1559-1608) та його дружину Софію Тарновську. Діставшись Адріатики, заснував тут монастир. Святу обитель висікли в горі на висоті 900 метрів. На добру згадку про рідне місто в Україні нарік її Острогом. Тамтешні слов'яни так шанували богобоязного, добродійного православного князя-сподвижника, що після смерті зарахували його до сонму святих. До речі, у храмі й зараз зберігаються мощі преподобного Василія. А залишив по собі князь добрий слід: збудував у нашому краї понад 100 церков і монастирів. Тепер знаємо, що споруджував храми і за межами України.
З гірським монастирем пов'язано чимало легенд і переказів. Так, під час Другої світової війни сюди влучив артилерійський снаряд, але не розірвався — ще й досі стримить зі стіни. Розповідають, що якось маленька дитина впала з 80-метрової стіни-кручі, та не розбилась.
Дістатися до обителі можна серпантиновою дорогою, що в'ється вузенькою змійкою понад прірвою аж чотири кілометри: першу половину її долають автобусом, а другу — лише малолітражкою. Та за всі роки ні разу тут не сталося аварії. Цілком ймовірно, що Всевишній не полишає Острог своєю увагою.
Чорногорці хоча б раз на рік відвідують храм. Іноземці також намагаються побувати на горі, поклонитись мощам нашого земляка. Директор міського ЛДЦ "Піраміда" Микола Дикун вдало поєднав приємне з корисним: узяв участь у науково-практичній конференції та відвідав монастир. Якщо випаде вам побувати в місті Бечічі, станьте і ви паломником.