Несолодко!

Завізши 26 жовтня 2650 кг цукрових буряків на тамтешній бурякоприймальний пункт, рівнянин Микола Мартинюк вже чотири рази навідувався туди, дарма проїздивши 130 кілометрів автомашиною та спаливши недешеве пальне. Найбільше незручностей здавальникам сировини створює відсутність на бурякопункті телефону, щоб, передзвонивши туди, зайвий раз не їздити. У правлінні місцевого ПСП “Омеляна” повідомили, що тут перестали приймати буряки, натомість цукор видають нерегулярно, усім бажаючим його не вистачає.
Щоб з’ясувати причини такої ситуації, зв’язались по телефону з радником голови правління ВАТ “Острозький цукровий завод” Володимиром Марцинюком. Він пояснив, що підприємство в змозі переробити 3 тисячі тонн буряків за добу, від приватних здавальників щодня звозиться до 9 тисяч тонн. На заводі накопичилось близько 70 тисяч тонн цукросировини, а на бурякоприймальних пунктах – майже 40 тисяч тонн. Це і стало причиною тимчасової затримки видачі “цукрового” еквіваленту здавачам. Проте виробництво діє безперебійно, а тому не потрібно боятись, що не розрахуються за здані “солодкі” корені. Щодо нібито закриття пункту у Великій Омеляні та деяких селах інших районів області, то йдеться лише про тимчасове припинення прийому буряків, яке згодом відновиться.
Що ж, таку виробничу стабільність можна лише вітати: заводчани матимуть роботу та заробітну плату, бюджет Острозького району довше отримуватиме надходження у вигляді податків – витратити кошти завжди знайдеться куди. От чи легше від цього стане здавачам сировини? Невже не можна якось попередити їх про можливі незручності, надати їм якісь гарантії?