Козяче життя майже за сценарієм “Санта-Барбари”

Оскільки кіз чорної масті на волі знай-
ти не вдалось — звернувся по допо-
могу у Рівненський зоопарк. Якби ж то знаття, що первісний задум щодо інтерв’ю доведеться змінювати! Олексій Онопрійчук, працівник зоопарку, повідав історію, гідну сценарію тваринної драми — на кшталт славнозвісного серіалу “Санта-Барбара”.
...Жила у Рівненському зоопарку пара суданських кіз. Оскільки ця порода виведена в Африці, то й окрас шерсті кози мали відповідний — чорний. Самець, як і належить, був агресивним та ревнивим до своєї “половини”. Виявляв войовничість навіть до технічних працівників, які прибирали у вольєрі та годували тварин. Одним з “коників”, які рогатий викидав перед глядачами, було виривання пакетів з рук необережних чи надто настирливих відвідувачів зоопарку, які він просто-напросто... з’їдав. Розважали б “суданці” небайдужих до живої природи людей, якби не свійська, “наша” кізочка.
Видно, у темпераментного самця “заграли” гени, адже у далекій Африці його родичі живуть стадами, точніше кажучи — у гаремі, де козел має кількох своїх кізочок. Ревнощі свої тепер спрямував на “україночку” — козел ставав агресивним, коли люди гладили її, доїли, а відвідувачі, незважаючи на заборону, кидали їй щось їстівне. Пристрасть “суданця” була такою сильною, що свою чорну подругу він... забуцав на смерть.
Бачачи, як самець сохне за кізочкою, що належить до іншого виду, працівники зоопарку вирішили поселити їх в одному вольєрі — своєї мети козел досяг.
Прийшла пора приносити потомство. У зоопарку думали-гадали: у кого вдадуться козенята? Про всяк випадок на час окоту козла тимчасово відселили, щоб бува-чого не сталося. “Україночка” народила трійню, але... білого окрасу! Узрівши такий сором, “суданець” втратив інтерес до своєї коханки, занедужав та помер. Ось така “людська” драма сталася з козами!
Білі козенятка зимують у теплому стійлі, поруч з віслюками та ламами, весело вистрибують на снігу під час коротких прогулянок. І гадки не мають вони про трагедію свого сімейства...
А щоб задобрити перед Новим роком “чорну” покровительку, пригостив сіном найближчих родичів Кози — овець, теж “суданських”, загорнувши подарунок у газету “ОГО”. Свіжі та цікаві новини людського життя були тваринам якраз до обіду.