Варковицький синдром. У цьому селі Дубенського району кожен третій підліток має проблеми з щитовидкою

Володимир Процюк тридцять
вісім років вчителює у Варко-
вичах. Чоловік запевняє, що нічого подібного у селі раніше не траплялося. Такої кількості хворої молоді у районі ніколи не було, навіть після аварії на ЧАЕС. У пана Процюка дві доньки, обидві мають проблеми з щитовидкою. Молодша Інна навчається у десятому класі, два останніх роки вона хворіє на патологію щитоподібної залози. Дівчина каже, що в її класі усі мають цю небезпечну для здоров’я недугу. До неї звикли і у деяких випадках навіть не звертають уваги. Проте спалах йододефіцитних хвороб помітили у Рівному.
Торік у січні за клопотанням голови сільради у Варковичі нарешті приїхала комісія. Фахівці управління міністерства надзвичайних ситуацій, екологи, санепідеміологи долучилися до справи, намагаючись встановити причини різкого збільшення кількості хворих на патологію щитоподібної залози. Тоді обстежили 165 дітей. Захворюваність сягнула 65 відсотків.
Епідеміологи взяли аналізи питної води, харчових продуктів. Радіаційні заміри провели у кількох приватних господарствах, на пасовищі та школі. Радіонуклідів, звичайно ж, не виявили. Шкала потужності експозиційної дози гамма-випромінювання була в межах природного фону (7-15 мілірентген на годину). Не знайшли спеціалісти в людських організмах і важких металів, стронцію й цезію. Дивно, якщо врахувати, що кількість цезію у колодязній воді (на паперах) сягала на той час 15 бекерелів на літр, при нормі 2 бекерелі на літр.
Натомість “перевіряючі” рекомендували чиновникам Дубенської райдержадміністрації оздоровити у таборах усіх дітей 1984-1986 років народження та виділити кошти для закупівлі антиструміну і йодованої солі. А ще наказали частіше проводити лекції та уроки здоров’я у селі. Чиновники вирішили, якщо діти будуть більше знати про патологію щитоподібної залози, кількість захворювань зменшиться. На жаль, прогнози останніх не виправдалися, діти і надалі хворіють й ніхто нічим не може цьому зарадити. Тому, що необхідні для профілактики та лікування препарати до дільничної лікарні так і не надійшли. Дітей не оздоровили.
Слід зауважити, що дефіцит йоду призводить до уражень мозку дитини, слуху, зорової пам’яті та дитячої смертності. У вагітних жінок, які проживають у зоні зобної ендемії, порушується репродуктивна функція, збільшується кількість викиднів та мертвонароджених.
Нещодавно на Дубенщині побували й спеціалісти Хмельницької АЕС. Сусіди шукали радіацію. Район обстежили у кількох точках. Усюди рівень радіації не перевищував природний фон: 12 мілірентген на годину. У чому ж причина спалаху на Дубенщині захворювань щитовидки? Головний лікар обласного ендокринологічного диспансеру Анатолій Гурський вважає, що причина — у ендемічності місцевості, недостатності органічного йоду в µрунті й забрудненому довкіллі. Така ситуація, на думку пана Гурського, притаманна усій Рівненщині. Сьогодні на обліку у диспансері більше сорока тисяч осіб з патологією щитоподібної залози. На тисячу здорових рівнян припадає щонайменше 12 хворих. Наша область лишила позаду східні й кілька західних регіонів.