“Рівнеазот” роблять банкрутом?

— До мене звернулися мешканці Рівного, люди, котрі працюють на підприємстві, — розповів народний депутат Юрій Луценко. — Люди бояться, що колись потужний завод буде знищений, отже, вони залишаться без роботи. Під різними приводами так і не відбулася приватизація підприємства.
Не так давно, нагадав пан Луценко, ОДА просила надати їй можливість володіти державним пакетом акцій. Обов’язки ці поклали на заступника Анатолія Юхименка. За його безпосередньої участі завод перейшов із прибуткового підприємства у завод “з видами” на банкрутство. Юрій Луценко каже, що не хоче переходити на особистості, проте не помітити катастрофічної бездарності керування просто неможливо. Величезні борги з зарплатні, кредиторська заборгованість, дорога продукція, яка відпускається фактично за собівартістю — саме це побачили на заводі члени контрольної комісії з питань приватизації Верховної Ради під головуванням Валентини Семенюк. Депутати виявили, що одна фірма (яка, до того ж, кредитує виробництво) купує продукцію за зниженими цінами. Вартість добрив коливається не лише впродовж року, але й впродовж місяця. Все це наводить на думку, що підприємство свідомо доводять до фіктивного банкрутства, щоб потім придбати за копійки.
За словами Юрія Луценка, депутати детально проаналізували почуте та побачене і зійшлися на думці, що завод потребує термінової передачі державного пакета акцій в управління Фонду держмайна. Народні обранці хочуть поставити перед Генеральною прокуратурою питання про відповідальність за неефективне управління державною часткою майна “Рівнеазоту”. Заступник голови ОДА Анатолій Юхименко у даному випадку, за словами Юрія Луценка, опинився у ролі цапа-відбувайла.

Облдержадміністрація
за пакет “Рівнеазоту”
не тримається
Основними причинами негараздів “Рівнеазоту” Анатолій Юхименко вважає неповну задіяність виробництва та високу собівартість продукції. Крім того, серйозною перепоною на шляху розвитку підприємства є сезонність виробництва та попиту, і те, що більша частина продукції продається із завищеною собівартістю. Більше шести місяців торік “Азот” працював “на склади”, внаслідок чого і утворилася велика заборгованість.
Винен “Рівнеазот” і акціонерам. Працівники ж не отримували зароблених грошей (понад 3 мільйони гривень) упродовж майже двох місяців. Проте зараз борги виплачуються винятково “живими грошима” — зарплата і частково — борг попередніх років. До кінця першого півріччя, сподівається пан Юхименко, заборгованість буде ліквідована.
Думка Спостережної ради щодо діяльності “Рівнеазоту” однозначна — без продажу державного пакета акцій, без залучення серйозних інвестицій, без проведення реконструкції виробництва із задіянням усіх цехів перспективи воно не має. Облдержадміністрація, вважає пан заступник, за пакет не тримається — нещодавно її керівництво звернулося у Кабмін із проханням прискорити процес приватизації. Невизначеність — проданий чи не проданий пакет, відмінене банкрутство чи призупинене, — відповіді на ці питання зможе дати український Фонд держмайна та Кабмін. Невирішення цих питань призведе до втрати і грошей, і потенційного інвестора, і, врешті-решт, ліквідації підприємства. Віддавати ж “Азот” безкоштовно ОДА не має наміру.

Коли відбудеться “велике переселення”?
Нині усіх хвилює питання перереєстрації ВАТ “Рівнеазот”, вважає Анатолій Юхименко. У бюджетному кодексі зазначено: підприємство повинно бути зареєстроване як платник податку там, де воно розміщене. “Рівнеазот” знаходиться у підпорядкуванні Городоцької сільської ради — і землі для заводу бралися звідти, і дороги, щоб створити зручний під’їзд, теж на землях Городка, гори фосфогіпсу прикрашають ті ж городоцькі угіддя, викиди та стоки — туди ж. То чому воно має платити податки у бюджет Рівного? Що ж стосується шантажу, мовляв, ми не приймемо житловий фонд ВАТ “Рівнеазот” на баланс міської ради, — це теж елементарне порушення закону, — вважає пан Юхименко. Якщо ж не вдасться досягнути консенсусу з містом, підприємство може створити на території Городка товариство співвласників, і без передачі на баланс платити за комунальні послуги.
Місто, на думку Анатолія Юхименка, відстоює “Рівнеазот”, тому що той дає надходження до бюджету, хоча і не є основною складовою наповнення міської казни.
Міська влада і далі наполягає на безпідставності перереєстрації підприємства. Міський голова Віктор Чайка наголошує, що до облдержадміністрації написали і відправили не одного листа з категоричним “ні”. Однак рішення там вже прийняте й схоже, що нікого не цікавить доля десятків тисяч людей, які залишаються жити у Рівному. Колектив підприємства має усього півтора відсотка акцій, і до його бажань ніхто особливо не прислухається.
Віддавати завод без усієї інфраструктури місто не має наміру, тому що мешканців й працівників потрібно лікувати, вчити, прибирати вулиці, ремонтувати будинки. Хто цим займатиметься? — запитують представники міськвиконкому. Цей тягар ляже на місто. Хто ж компенсуватиме витрати міському бюджету? Водночас, влада не забуває, що саме в очисні споруди “Рівнеазоту” зливають стоки обласного центру. Передача підприємства у чужі руки може призвести до того, що новий господар зажадає оплати послуг.
А в кулуарах розмовляють про те, що Чайку вирішили “покарати” за непослух й саме тому намагаються якомога швидше перереєструвати підприємство.