Завтра — весна

Кожна пора року має свій колір. Зрозуміло, що у весни він зелений. І сніг, який зараз рипить під ногами, це лише омана, бо вже десь там, у надрах землі, зріють паростки того, що завтра зацвіте та забуяє. І мороз оцей — лише останнє нагадування про перебування Землі у найвіддаленіших від Сонця дистанціях. Завтра це світило знову зігріє нас своїми ніжними промінчиками. Що б не казала Писанка, що б не прогнозував Лис, яку б погоду не виставляла газета “ОГО” у сьогоднішньому номері на стор.34 — не вірте. Весна — завтра, і альтернативи цьому процесу немає!
Кожен народ має таку владу, на яку заслуговує. Зрозуміло, що ніколи немає такої влади, як ти її собі уявляв, коли обирав. І все, у чому нас зараз переконують чи хочуть переконати, це лише омана, бо вже десь там, у сейфах чи під сукном, зріють чи дозріли, зовсім інші плани та рішення, які завтра стануть справжньою реальністю. І дії, на які інколи йдуть “сильні світу цього” — ще одне нагадування: немає нічого вічного під Сонцем. Завтра перші стануть останніми і останні — першими (не моє пророцтво). Що б не казав Кучма, що б не прогнозував Піховшек, яку б погоду не виставляла газета “ОГО” у сьогоднішньому номері на стор.34 — не вірте. Завтра — весна, і альтернативи цьому процесу немає.