Ми у Facebook
21.05.2003, 19:04

У “цигарковому крематорії”

Сумнівне задоволення — паління тютюну — привезли в Іспанію із Нового Світу моряки Христофора Колумба. На наше нещастя медик Жан Нікот, чиїм іменем названий нікотин—отрута, що містилася в листках тютюну, був впевнений, що містить в собі лікувальні властивості і запропонував, як ліки від головного болю (мігрені), не знаючи його страшної руйнівної сили.
Палять зараз всі: від дітей до старих, від учениць до дівчат сумнівної поведінки, від будь-якого чиновника до депутата Верховної Ради. За останніми даними вибіркового дослідження Українського Центру здоров’я, серед чоловіків різних вікових груп палять: 20-29 р. — 78%, 30-39 р. — 61%, 40-49 р. — 65%, 50-59 р. — 45%. Як свідчать дані, палять від 50 до 74% юнаків та дівчат. Вік, в якому більшість юнаків прилучається до тютюну, становить 14-16 років (20-25%), а дівчатка — 15-16 років (від 20 до 60%).
У цигарковому димі, а точніше “цигарковому крематорії”, в Україні зараз щоденно згоряють 30% населення всіх вікових категорій.
За твердженнями медиків, з палінням пов’язано до мільйона випадків ішемічної хвороби серця, 30 тис. випадків злоякісних новоутворень трахеї, бронхів, легенів. За останні п’ять років у п’ять разів збільшилась кількість хворих на туберкульоз. Нема такої системи й органу в людському організмі, що непідвладні руйнуванням тютюну. І, перш за все, тому, як констатують медики, що тютюн при палінні, сухій перегонці дає 4000 шкідливих сполучень, з яких до 50 тих, що призводять до раку.
Перші спроби палити викликають у дітей ознаки отруєння: з’являються запаморочення голови, слинотеча, кволість, нудота і навіть блювання. Кожен курець певною мірок є наркоманом: коли палить, — п’янить себе, одурманює; коли не палить, мучиться бажанням запалити. Як поводить себе більшість курців? Як самогубці. Бездумні, безтурботні, безвідповідальні за себе і за оточуючих. А шкода від нікотину оточуючим навіть більша, ніж курцю. Присутні вдихають дим з таким же ефектом, наче випалили цигарку.
Ось вже 500 років ми живемо в “цигарковому крематорії”, кладемо душу й тіло на плащаницю тютюнового зілля, назавжди стаючи рабами нікотину. За останні роки хвиля цигаркового диму охопила Україну на 58%, констатують лікарі Рівненського обласного Центру психічного здоров’я населення. А кожні 10 хвилин на планеті від нікотину помирає одна людина — статистика більше, ніж жорстока.
А що ж держава? Маємо накази Міністерства охорони здоров’я України “Про посилення боротьби з тютюнопалінням” та про обмеження реклами тютюнових виробів і алкогольних напоїв на телебаченні та радіо. Проте всі зусилля направляються на підвищення прибутків — фактично, весь тютюновий ринок України захоплений транснаціональними компаніями. При цьому на профілактику тютюнопаління не виділено жодної гривні.
Отож, можна з упевненістю сказати: тютюнопаління — один із найбільш розповсюджених видів легалізованої наркотоксикоманії. І це болюче місце нашої суспільної ментальності, байдужості, безпідставної надії, що “якось воно буде”... Але “якось” може й не бути, а просто — ТРАГІЧНО.





На правах реклами