Діти в “золотій клітці”

На дітях у першу чергу відбиваються усі соціальні негаразди суспільства. Тому вони як найменш захищена категорія населення потребують особливого захисту.
Державний заклад, що існує з метою захисту наймолодших мешканців області, — будинок дитини. Головний лікар закладу В’ячеслав Кобилянський розповів, що цього року дітей будуть вітати на день їхнього свята традиційно врочистим раночком, а якщо відгукнуться благодійники, то з солодощами і морозивом. Тобто скромно, але з почуттями. Нині у будинку мешкає понад сто дітей віком до чотирьох років, направлених опікунською радою, що постійно відстежує інформацію про дітей-сиріт та малюків соціально неблагополучних сімей з усієї області. Тут про них піклуються лікарі та вихователі. “Та навіть якщо цей будинок держава засипле коштами і подарунками (у що не дуже віриться – авт.) все одно він залишатиметься для дітей “золотою кліткою”. Сподіваюся колись дожити до того, що потреба нашої держави в існуванні таких закладів зникне, але для цього необхідно закласти передумови нормального економічного та соціального розвитку в суспільстві”, – поділився міркуваннями головний лікар.
На думку пана В’ячеслава таке формулювання як День захисту дітей не зовсім точне, адже виникає запитання, від кого захищати дітей: “Доцільніше б було назвати свято вшанування дітей Днем захисту прав дитини, адже в Україні дітям надано низку суттєвих прав і завдання дорослих – дотримуватися їх положень”.
Не можна сказати, що заклади для соціально незахищених дітей абсолютно обділені увагою. Певну байдужість влади у міжвиборчий період намагаються компенсувати громадські організації християнського спрямування. Поки що першість утримують різноманітні протестантські громади, проте з минулого Різдва акцією “Подаруймо дітям радість!” прагнення опікуватися дітьми підтвердив Київський патріархат УПЦ. Але навіть вони усі разом взяті не зможуть дати дітям найголовнішого – материнської опіки.